Петерсон
Бентлі. Зрозуміло.
Петерсон.Ви хочете ще щось сказати?
Бентлі. Так.
Петерсон.Говоріть!
Бентлі. Я вас ненавиджу, майоре!
Петерсон
Дзвінок телефону.
Вечір у трактирі фрау Мільх. Горять лампи. За столом перед повним кухлем пива сидить Норм а. Вона нервово постукує пальцями по столу. За стойкою робить рахунки А н п а.
Норма
Анна
А н н а. Я до ваших послуг, міс.
Норм а. Припустимо, що ви кохаєте когось і той «хтось», скажіїмо, кохає вас. Несподівано виникає між вами суперечка, і ви пазвете його настирливим недотепою. Чи той «хтось» має право образитись?
Анна
З’являється Боб Фобер.
Стопроцентний, як він сам про себе каже.
Боб
Норма. Сідайте, сержанте.
Боб сідає навпроти Норми.
Що ви зробили б людині, яка б назвала вас настирливим недотепою?
Боб. Як?!
Норма. Настирливим недотепою!
Б о б. Я розтрощив би цій людині щелепи.
Норма. Ох, ви мене налякали. Навіть коли б вам це дівчина сказала?
Боб. Дівчина?
Норма. Скидку? Чому?
Боб.Як вам сказати... Хе-хе! Коли дівчина бачить, що перед нею справжнісінький недотепа, то вона не тільки не буде лаятись, але й розмовляти не схоче. Ох, міс! Що це ви? Нинішнє німецьке пиво пити збираєтесь? Не раджу. Від нього до кінця свят мучитиме вас згага. Вц можете випити справжнього пива в американському клубі, третій квартал направо. Мій боже, там дуже сьогодпі весело! А я, як на лихо, всеньку ніч чергую. Собаче життя!
Анна.Налити вам віскі, сер?
Б о б. Дякую. Побачать з вулиці мої хлопці й собі схочуть випити.
Норм а. Саме цей «набрід» мене й цікавить, сержанте. Я — кореспондентка.
Боб