Ще одна з безлічі зачитаних на Нюрнберзькому процесі доповідних записок німецьких фюрерів, ляйтерів та їх обслуговного персоналу з категорії квіслінгів і квіслін- жат. Цей документ оголошено тільки частково. Проте він заслуговує на нашу увагу не лише своїм змістом, що стосується долі українців західних областей під німецькою окупацією.
Автором меморандуму, адресованого тодішньому гітлерівському генерал-губернаторові, а нині підсудному Ган- су Франку, є горезвісний голова так званого українського комітету допомоги, гестапівський агент Володимир Кубійович.
Лютий 1943 року. Кубійович пише: «...Я шлю вам листа, в якому коротко змалюю критичні умови і сумні події, що створили надзвичайно серйозне становище для українського населення генерал-губернаторства... В теперішніх умовах українці не впевнені ні в своєму майні, ні в своєму житті... Нелюдяна поведінка, жорстока експлуатація робочої сили, безпідставні арештування і дослівно масові розстріли є надто частими явищами в наші дні...
Полювання на людей відбувається в містах і селах, на вулицях, площах, станціях, скверах, навіть у церквах, а ніччю — на хатах, воно похитнуло почуття безпеки в жителів. Над кожним висить небезпека, що він може бути кожночасно і зненацька схоплений агентами поліції та направлений на збірний пункт. Ніхто з його родичів не знає, що трапилося з ним... Українців часто ображають, опорочують, ба, навіть б’ють перші-лішпі німецькі солдати...»
Далі читаємо: «З 15 січня почалися спеціальні дії проти так званих антисоціальних елементів у Галичині.
8 Я. Галан, т. 2
225
На цій території було заарештовано коло 5000 чоловік. Оголошено, що це робиться з метою вилучення тих, що спекулюють на чорному ринкові, і тих, які не хотіли працювати, все те мало полегшити роботу властей».
Як побачимо далі, Кубійович глибоко стурбований тим, що всі ці заходи анітрохи не полегшили роботу німецьких окупаційних властей. Поки що він продовжує проливати крокодилячі сльози на есесівський мундир генерал-губернатора Франка:
«В зв’язку з перерахованими заходами було влаштовано наліт на собор св. Юра у Львові. Цей наліт, особливо ж поведінка поліції в цьому святому місці, викликала глибоке обурення серед населення».