Unknown полностью

«...Інженера Андрія П’ясецького, лісничого з Янова поблизу Львова, було розстріляно, незважаючи на те, що за нього ручались не тільки я і д-р Кость Паньків- ський, але й рейхсдейче Ю. Ж.»

Для доповнення характеристики автора цього мемо­рандуму хай послужить факт, що той же Кубійович і в 1943 році, і пізніше, в 1944-му, при кожній нагоді з’яв­лявся до краківської садиби Франка на чолі делегації своїх співробітників, щоб в урочистій обстановці подяку­вати йому та Гітлерові за «добродійства, що ними вони обдарували український народ...».

Цього року Ганс Франк, вперше за останні роки, не матиме можливості приймати новорічні вітання Кубійо­вича. Є підстави гадати, що той цього разу не робитиме навіть спроб зайвий раз потиснути руку своєму колиш- ньому доброчинникові, задоволений, що для Франка поки Що не стала його долею.

А шкода! Це, мабуть, Кубійовича і йому подібних мав ва думці баварський міністр внутрішніх справ, висту­паючи недавно в Аугсбургу. Пан Шмітт заявив: «Гітлер навіз до Німеччини чимало фашистів з інших країн.

227

8*

Однією з головних причин того, що вони не хочуть по­вернутися на батьківщину, є страх перед заслуженою ка­рою, яка їм там загрожує. Але в погодженні з військовим управлінням табори іноземців буде очищено від фашист­ських елементів».

Великий будинок національного музею в Мюнхені давно вже чекає хвилини, коли він знову служитиме за пристановище музам, а не всілякій скверні гітлерів­ського мотлоху.

злодюги

Літо 1940 року. Захеканий Герінг піднімається по сходах Лувра. Свита ледве встигає за ним назирцем. Опецькуватий Герман швидко дріботить по блискучому паркету, його очі пожадливо перебігають з однієї кар­тини на другу. «Фельдмаршал» прикидає в думці, скіль­ки знадобиться транспортних літаків, щоб вивезти це казкове багатство до рейху.

Ввечері на письмовому столі Герінга народився ще один план. Герман пише листа до Гітлера, він старан­но виводить літери: експонати Лувра він поділяє на шість частин, з першої робить подарунок фюрерові, дру­гою пробує наділити самого себе, тобто Германа Герінга, третю одержить третій із трійки мазуриків — Иосиф Геб­бельс. Долю Лувра було вирішено також у «націонал- соціалістському дусі».