У них навіть є свої комітети. Звідси вони шлють своїх агентів на територію УРСР, тут бандери приймають їх рапорти, сюди різними каналами надходять для них гроші від їхніх однодумців західної півкулі. Вони спритно використовують важке становище західноукраїнської молоді, вивезеної німцями на каторгу, деморалізують її розповідями про страхіття, яких вони нібито були свідками на Радянській Україні.
Коли їм цього треба, вони замилюють американцям очі, називаючи себе поляками. Таких новоспечених «поляків» ви скільки завгодно побачите в місті Фюрт у таборі польських емігрантів, де їх приймають як дорогих гостей, дарма що руки цих гостей у крові польських немовлят. Своя-бо своїх познаша...
Міжнародний трибунал, судячи в Нюрнбергу головних злочинців, не спускає очей з їх посібників, бо кожний член трибуналу усвідомлює, що якби не дрібна нацистська погань, Гіммлерові не вистачило б його власних рук замордувати 26 мільйонів людей.
Американські обвинувачі на Нюрнберзькому процесі служать у тій самій армії, яка окупує Мюнхен і Зальцбург; вони є громадяни тієї самої держави, що й нинішній військовий комендант Зальцбурга або Мюнхена, держави, солдати якої в братньому союзі з солдатами нашої країни віддали своє молоде життя в боях з нацистськими вбивцями. Кров, спільно пролита цими солдатами, і добробут їх дітей, матерів і дружин вимагають, щоб усіх нацистських убивців без винятку спіткала заслужена кара, щоб їх було поставлено під суд країни, земля якої просякнута кров’ю їхніх жертв,
АКУШЕРИ ТРЕТЬОЇ ІМПЕРІЇ
«Міністри падають, як бутерброди, здебільшого, на кращий бік»,— писав колись Берне * в своїх листах з Парижа. Те саме можна сказати і про фон Папена. Коли Гітлер вигнав цього багатоликого дипломата з віце-канц- лерського крісла, можна було гадати, що це початок кінця фон Папена. Та виявилось, що цей аристократичний кіт завжди стрибає на чотири лапи. Щасливо закінчилась для нього шпигунсько-диверсійна афера в Америці, зумів Папен завчасно змотати свої вудочки в Палестині, тим-то й не дивно, що гнів Гітлера мав для нього не такі пеприємні наслідки, як, наприклад, для генерала Шлейхера, замордовапого під час нацистської «дінтойри Ь> в червні 1934 року.
Більше того, коли, здавалося, кар’єра віце-канцлера- невдахи скінчилася раз назавжди, Гітлер призначає його німецьким послом в Австрії, і кіт фон Папен виростає раптом в троянського коня, який в своєму череві привозить до Відня вбивців незалежної Австрії.