Ось вони: Флік — директор центрально-німецьких сталеливарних заводів, Бютефіш — директор «Фарбенінду- стріакціонгезельфашт», Райтер з Рейнського металургійного концерну, Раше — директор Дрезденського банку, Гальт — директор Німецького банку. Ці кити німецького капіталу регулярно, рік у рік, до самого 1945 року, надсилали Гіммлерові по одному мільйону марок «на спеціальні цілі». На які це «спеціальні цілі» так розщедрилися ні-
мецькі мільйонери, Шредер не каже. Про це можна догадуватися, беручи до уваги функцію Генріха Гіммлера.
Зате Шредер сказав щось інше, щось таке, що дає часткову відповідь на запитання: чому фон Папен і на лаві нюрнберзьких підсудних не втрачає надії, все ще розраховуючи на поблажливість Феміди.
Розповідаючи про останні роки перед захопленням влади Гіммлером, Шредер у своєму свідченні заявляє: «Представники найбільших банків інших країн, які приїжджали до Берліна щошість місяців, у відповідності з фінансовими угодами висловлювали своє незадоволення з несталості політичного становища в Німеччині і скаржилися, що кожного разу, коли вони приїжджають, вони знаходять новий уряд і змушені вести справи з зовсім іншими людьми, ніж ті, які були при владі раніше». Як бачимо, натяк Шредера досить прозорий. Крізь імлу його слів ми добре бачимо, як над колискою нацистської Німеччини чуйно схилялися акули не тільки німецького капіталу...
Та чи така тактична вилазка в минуле допоможе па- пенам і шредерам уникнути стократно заслуженого зашморгу, в цьому маємо повне право сумніватися. Правда, в останню хвилину представник англійського обвинувачення вирішив не зачитувати свідчень Шредера, відмовившись тим самим і від допиту Шредера, як свідка в справі Папена... Та процедура процедурою, а суд судом, і помиляється Папен, якщо він розраховує па наївність суддів і на поблажливість народів. Справедливість, кажуть, має на очах пов’язку, але можна й не скидати з очей пов’язки там, де пахне кров’ю мільйонів розтерзаних і замучених дітей Європи. А руки фон Папе- ла — акушера і агента гітлерівської імперії — залиті кров’ю не менше, ніж руки Герінга, Кейтеля, Кальтен- бруннера і Франка.
І саме це повинно вирішити долю фон Папена.
НЕ ГРАТИСЯ ВОГНЕМ!