Багато змінилося з того часу, коли радянські танки на вулицях чеської Праги завершили марш перемоги волелюбних народів. Герінг не Герінг, а один з підсуд- них — дійсний кандидат на дійсну шибеницю, відійшов у лоно диявола його норвезький агент Квіслінг. З-за грат гестапівських катівень визирають тепер самі кати: обер- групенфюрери, унтерштурмфюрери, гауляйтери, крайс- ляйтери. Весь цей набрід нацистських шкуродерів і мародерів кусає собі сьогодні пальці із страху перед карою.
Але, пробачте, не весь. Щоб переконатись у цьому, досить побувати тиждень-два в американській окупаційній зоні. Як це не дивно, а саме тут, на території, контрольованій господарями Нюрнберзької тюрми, де чекають справедливого вироку герінги і кальтепбрунпери, ріббентропи і франки, знайшли притулок ті, що про їх криваві діла з таким зрозумілим обуренням говорять на Нюрнберзькому процесі представники американського обвинувачення...
Не хочу бути голослівним. Якщо на початку цієї кореспонденції я згадав про литовську нацистську банду Кліматіса, то насамперед тому, що вся ця зграя живе собі сьогодні, як у бога за пазухою, в околицях окупованого американськими військами Зальцбурга. Послідь з господарства Гіммлера, метушлива гестапівська дрібнота, герої кривавих каунаських ночей, професіональні вбивці, грабіжники, насильники, зломники і звичайні рядові мазурики — вся нацистська ватага з тавром Каїна й Ірода на лобі почуває себе тут не гірше, ніж вона почувала себе рік тому, коли ще треба було виконувати накази примхливого й безцеремонного щодо своїх холуїв рейхсфюрера СС Гіммлера.
Вони тут користуються цілковитою безкарністю. Більше того. Певні реакційні кола вважають цих убивців політичними емігрантами.
Відомо, що установа Гіммлера користувалася не тільки послугами харцизів Кліматіса, вона користувалася також послугами західноукраїнського нациста Степана Бандери і його зграї. Не перебільшуючи, можна сказати. Що ця порода нацистів перевершила у відданій службі Гітлерові своїх литовських сподвижників. Про цю службу міг би багато сказати адмірал Канаріс, чимало також міг би, але не хотів, сказати на Нюрнберзькому суді генерал гітлерівської розвідки Лахузен *. А втім, пе в документах справа, коли мова йде про бандерівщину, хоча їх багато залишилося в архівах львівського і берлінського гестапо.