Перша фаза Нюрнберзького процесу закінчилась на останньому документі, зачитаному представником обвинувачення. Страшний є тягар всіх цих документів. Під ним підсудні зігнулися в три погибелі, і якщо сьогодні по їх постарілих обличчях раптом і промайне інколи цинічна усмішка, то це вже тільки прояв стану, відомого у німців під назвою «шибеничний гумор».
Немає причин для доброго гумору і в адвокатів підсудних. Дарма, що нарешті їм надано слово. Щоб вони не робили, до яких би трюків не вдавалися,« яких би зразків красномовства не показали, нищівна для підсудних нацистів правда не перестане від цього бути правдою, і вона заговорить кінець кінцем словами суворого вироку.
А поки що вона говорить мовою все нових і нових фактів. Це триватиме аж доти, доки останній документ із таємних нацистських архівів не буде видобутий на денне світло і поки останньому свідкові німецьких злочинців смерть не затулить уст.
Відомо, яку послугу нацистській кліці зробила 13 років тому пожежа рейхстагу. Ця перша гітлерівська провокація мала відкрити «тисячолітню еру» фашистського панування над світом. Тієї пам’ятної для народів Європи ночі почався найстрахітливіший період у їх житті. Кривава заграва над Берліном була лише провісником тієї пожежі, яка згодом охопила кілька континентів, а зойк перших жертв нацистського терору сповістив світові про прихід короткочасної, на щастя людства, «епохи» майда- неків і освенцімів.
Таємниця підпалу рейхстагу не була таємницею. Справжні палії були відомі з першої хвилини, не було тільки доказового матеріалу. Нещодавно його знайдено в одному з архівів гестапо.
Мова йде про лист групенфюрера СА Карла Ернста, адресованого на ім’я його друга Гайнеса. Обидва нацисти були прихильниками Рема, і саме цим пояснюється виникнення цього листа. Ернст знав, що Герінг і Геббельс готуються до розправи над своїми вчорашніми спільниками. Він усвідомлював, що сили будуть нерівні. Ернст не сумнівався в тому, що він стане першою жертвою пануючої кліки, яка охоче скористується будь-яким приводом, щоб ліквідувати небезпечних свідків.
Тим-то Ернст поквапливо пише листа до Гайнеса і надсилає його з просьбою вивезти документ за кордоп. Ернст сподівається, що на випадок арешту він зможе цим листом шантажувати своїх катів і таким чином врятує своє життя.
Однак день розправи настав значно раніше, ніж того чекав групенфюрер СА. Документ потрапляє в руки гестапо, Ернст і Гайнес гинуть, і тільки через 12 років американська поліція знаходить листа в одному з гестапівських сейфів.