На другий день в’язні були привезені на Темпельгоф- ський аеродром. «Під час заправки літака,— розповідає сьогодні Георг Зоммер,— підійшов до мене невідомий мені раніше поліційний агент, показав своє посвідчення і за­явив мені тоном наказу, що цих трьох обвинувачених не­можливо було засудити через недостатність доказів, про­те всі вони мусять бути на всякий випадок ліквідовані, а саме в такий спосіб: літак розіб’ється на радянській території. Коричневий пакет, який агент мав при собі і в якому нібито були особисті речі трьох арештантів, по­винен був знаходитись при пасажирах і послужити при­

чиною катастрофи... Агент намагався заспокоїти мене і заявив, що я повинен розглядати це доручення як наказ «найвищого начальства».

Однак агентові не вдалося заспокоїти наляканого цим оригінальним дорученням Зоммера. Побоюючись долі Ван дер Люббе, він вибрав менший риск:

«Літак піднявся в повітря коло 8-ї год. ранку. Під час зміни літака в Кенігсбергу вдалося попередженому мною директорові Фете усунути пакет з пекельною машиною».

Легко собі уявити настрій Герінга, коли він почув по московському радіо голос Димитрова. Та в цьому випадку Герінг був безпорадний: покарання полохливого Зоммера наробило б тільки багато зайвого галасу. Зрештою, неві­домо було, де треба шукати винуватців — в Берліні чи в Кенігсбергу.

Сьогодні Герінг, як і інші його спільники, знешко­джений. Рука його не вбиватиме і не підпалюватиме біль­ше. Трибуналові залишилось тільки поставити крапку над «і».

І вона неодмінпо буде поставлена.

Нюрнберг, 7 березня 1946

В НЮРНБЕРЗІ ПАДАЄ ДОЩ...

Важко заздрити жителям міста, де осінь, зиму і вес­ну можна міряти лише довжиною дня. З жовтня по ни­нішній день над Нюрнбергом висить, здається, все одна й та сама хмара, непрозора суміш кольорів попелу і са­жі. Інколи ранком випадковий північний вітер будить її від летаргічного сну. Тоді хмара ліниво коливається над містом і тільки під вечір відповзає до франконських гір, для того, щоб до світу знову сісти на покалічепих вежах Лорепцового собору. Народжується новий день у тих самих, що і вчора, потоках води, які даремно намага­ються знайти вихід з лабіринту захаращених руїнами вулиць.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже