Unknown полностью

Цей документ заслуговує на те, щоб познайомитися з ним ближче. Ось він:

«Я, що нижче підписався, Карл Ернст, СА групен­фюрер Берлін — Бранденбург, прусський державний рад­ник, народжений 1 вересня 1904 р. у Берліні — Вільмерс- дорф, цим описую пожежу рейхстагу, до якої я був при­четний. Я роблю це за порадою моїх друзів, бо є підстави гадати, що Герінг і Геббельс по-злодійському покінчать зі мною. На випадок мого заарештування, треба Герінга і Геббельса натяками попередити про те, що цей доку­мент зберігається за кордоном. Я заявляю, що 27 люто­го 1933 р. я, разом з названими унтер-фюрерами, підпа­лив німецький рейхстаг. Ми зробили це в тому переко­нанні, що таким чином послужимо фюрерові та рухові. Ми зробили це, щоб дати фюрерові змогу розтрощити марксизм. Я не каюся в цьому. За опрацьованим нами планом, Гайнес, Гельдорф і я повинні були підкласти во­гонь 25 лютого — за вісім днів перед виборами. Герінг заявив, що він постачить нам надзвичайно сильного за­пального матеріалу, який займе, до того ж, небагато місця.

Під час чергової наради, яка відбулася на квартирі Геббельса і на якій не було Гельдорфа, бо він у той час виступав на передвиборному мітингу, Герінг запропону­_вав, щоб ми скористались підземним коридором, який вів з його будинку до рейхстагу. Це був би найпростіший шлях з мінімальним риском. Мені було доручено знайти підходящих людей. Геббельс радив вчинити підпал не 25 лютого, а 27, бо 26 лютого була неділя, коли виходили лише ранкові видання газет, а це не дало б нам змоги повністю використати пропагандистський ефект пожежі. Було вирішено розпочати підпал коло дев’ятої години ве­чора, щоб можна було ще використати радіо. Потім Ге- рінг і Геббельс погодили різні заходи, що повинні були скерувати підозру на комуністів.

Ми з Гельдорфом тричі обійшли підземний коридор, щоб докладно зорієнтуватися у ньому. Крім того, Герінг вручив нам план службових приміщень і пояснив нам, коли і по яких коридорах ходить контрольна варта. Якось під час таких відвідань підземного ходу нас трохи не на­крили. Вартовий, який почув, можливо, наші кроки, змі­нив свій звичайний маршрут. Ми сховалися в тупику.

За два дні перед підпалом ми сховали в цьому тупи­ку запалювальний матеріал, що його дав нам Герінг. Це була невеличка бляшанка з самозаймистим фосфором і кількома літрами гасу. Герінг мав бути у призначений для підпалу час не вдома, а в міністерстві внутрішніх справ».

Далі провокатор Еряст викриває роль допоміжного провокатора Ван дер Люббе: