Unknown полностью

— Джентльмени! Ми щасливі, що велика американ­ська демократія в лиці свого уряду надає нам першість у цій великій і, нікуди правди діїги, рискованій справі. Я пропоную вставанням з місць подякувати урядові США за велику честь, якої він нас удостоїв. (Усі встають.) Од­наче я змушений заявити, що традиційна британська скромність не дозволить нам виступити першими. Крім то­го, нам також задалеко, ми також відділені морем. Інша справа — Франція. Вона на самому континенті. Крім того, вона славиться своїми ратними традиціями: Седан № 1 і № 2, лінія Мажіно * й тому подібне. Тому я пропоную, джентльмени, звернутися до існуючого французького уряду — поки він ще існує — з закликом негайно розпо­чати війну. А ми допоможемо... (Бурхливі оплески.)

— В американському посланні,— продовжував Бе­він,— читаємо: «Великобританія на те й «Велико-», щоб вершити великі діла». Я вважаю, джентльмени, що в цьо­му місці велика американська демократія припустила ве­лику помилку, яку ми повинні виправити. Адже ми для великої американської демократії не шкодуємо нічого. Вчора ми пожертвували для неї нашим фунтом стерлінгів, а сьогодні... (Депутати як один схопилися за кишені.) За­спокойтеся, джентльмени! На цей раз іде мова про дріб­ницю, про благородний символічний жест, який зайвий раз покаже нашим могутнім заокеанським друзям, що мы від­кидаємо такі старосвітські принципи, як державний суве­ренітет і незалежність. Я пропоную, джентльмени, пере­йменувати Великобританію на Малобританію. Хто за Ма- лобританію, хай підніме руку!

Пропозицію Бевіна було прийнято більшістю голосів.

419

14*

Париж, 12/ІІ. Вчора ввечері прем’єр-міністр в пожеж­ному порядку скликав кабінет на таємне засідання. За не- опублікованою стенограмою, прем’єр відкрив засідання й заявив:

— Панове! Прем’єр-міністр Малобританії надіслав нам сьогодні телеграму, в якій уряд його королівської милості пропонує нам негайно розпочати війну. Не знаю, як ви, панове, але я... за! Лише ці французи... Пане поліцай-мі- ністр! Зачиніть це вікно, бо французи можуть мене почу­ти! Отже, я — за, панове! Однак є одна серйозна перешко­да: ми — заблизько. Інша справа Малобританія, інша спра­ва Америка,— їх відділяють від континенту моря й океани. А нам... нам — заблизько! Це ж рукою подати! Ні, панове, хай уже краще розпочинає папа римський. Папи набили руку на хрестових походах. Тому я пропоную звер­нутися з відповідною телеграмою до його святості. Хто за?