— Панове! Прем’єр-міністр Малобританії надіслав нам сьогодні телеграму, в якій уряд його королівської милості пропонує нам негайно розпочати війну. Не знаю, як ви, панове, але я... за! Лише ці французи... Пане поліцай-мі- ністр! Зачиніть це вікно, бо французи можуть мене почути! Отже, я — за, панове! Однак є одна серйозна перешкода: ми — заблизько. Інша справа Малобританія, інша справа Америка,— їх відділяють від континенту моря й океани. А нам... нам — заблизько! Це ж рукою подати! Ні, панове, хай уже краще розпочинає папа римський. Папи набили руку на хрестових походах. Тому я пропоную звернутися з відповідною телеграмою до його святості. Хто за?
Пропозицію прем’єра було одноголосно схвалено, коли це за вікном почулися вигуки: «Геть війну! Геть полигачів Уолл-стріту!»
Прем’єр-міністр затремтів від страху. «Знову ці французи! Пане поліцай-міністр! Позачиняйте наглухо всі двері! А не казав я, що нам заблизько? Отже, поки папа не почне, а за ним СІЛА і Малобританія, нам залишається одне: не визнавати! Я урочисто заявляю:
Після цих слів прем’єр-міністр дістав нервовий шок, і його довелося відвезти до лікарні.
В зв’язку з десятими роковинами возз’єднання українських земель в єдиній Українській Радянській Державі редакція «Перцю» одержала від своїх власних кореспондентів у Вашінгтоні, Лондоні, Парижі й Римі інформацію про те, як відзначили цю річницю керівні кола США, Великобританії, Франції та Ватікану. Ось низка тільки-но одержаних телеграм.
— Шановні конгресмени! — сказав він.— Не знаю, чи вам відомо, що рівно десять років тому місто Львів було свідком сумної для нас події?