«Поругана свята наша віра; у чесних єпископів і ченців відібрано хліб насущний; над священиками глумляться, уніати стоять з ножем над шиєю; єзуїти з безчестям переслідують нашу віру батьківську. З просьб наших сейм глузує, відповідаючи нам поносним презирством до імені схизматиків (так називали католики православних.—
Запорожці відповіли одностайно:
«Приймаємо тебе, Хмельницький пане, хлібом-сіллю і щирим серцем І»
Хмельницький був обраний гетьманом козацького війська, і скоро вся Україна, від краю до краю, піднялася на смертний бій з шляхетсько-єзуїтською державою.
Навесні 1648 року Богдан Хмельницький завдав нищівної поразки шляхетським військам над Жовтими Водами й під Корсунем. Вперше за довгі століття уярмлена, поневолена, збезчещена єзуїтськими помічниками Україна випросталась і зітхнула на повні груди.
В цю грізну, вирішальну історичну годину православні священики йшли разом з народом. Вони кликали його до бою пристрасними словами:
«Наспіла година, бажана година... Час повернути волю і честь нашої віри! Століття минали, і православна віра терпіла соромітне принижепня. Нам не давали навіть притулку для молитви. Всі наші парафії, церкви, монастирі, єпархії,— в руках латинян та уніатів... Повставайте за своє життя! Бог благословить вас і допоможе вам».
Народ чуйно прислухався до слів своїх священиків- патріотів і брався за зброю, гнав панів та їх прихвос- нів з України, раз у раз завдавав важких поразок шляхетському війську, поразок, які згодом переломили хребет державі шляхетсько-єзуїтського гніту.