Винниченко В. К. (1880—1951) — український буржуазно- націоналістичний діяч, один 8 ватажків націоналістичної контрреволюції на Україні (1917—1920), письменник. Після поразки контрреволюції емігрував.
Бандера Степан (1908—1959) — ватажок антинародних націоналістичних угруповань, які чинили численні злодіяння па окупованих німецькими фашистами землях України, а також у перші повоєнні роки.
Донцов Дмитро (1883—1973) — український буржуазно-націоналістичний літератор, ідеолог войовничого фашизму, білоемігрант, з 1922 р. редактор журналу «Літературно-науковий вісник», що набув відтоді одверто профашистського напряму. У 20—30-х роках жив у панській Польщі. Після розгрому гітлерівської Німеччини виїхав до Канади, продовжував свої люті наклепи на комунізм, на Радянський Союз.
Паліїв Дмитро (1896—1943) — західноукраїнський буржуазно-націоналістичний лідер, організатор реакційного «Фронту національної єдності», редактор націоналістичних часописів.
Кох Еріх (1896 р. народж.) — гітлерівський рейхскомісар, губернатор Східної Пруссії, до якої була приєднана більша частина польських земель і Волинь під час тимчасової фашистської окупації. На окупованих територіях провадив політику терору, винищення польського, українського та єврейського населення.
Українські квіслінги — від прізвища Квіслінга Відку- на (1887—1945)—ватажка норвезьких фашистів, який сприяв фашистській Німеччині загарбати Норвегію (1940). Ім'я Квіслінга стало синонімом зрадника, ката свого народу.
Вільгельм II (1859—1941) — імператор Німеччини і король Пруссії в 1888—1918 рр. Один з винуватців першої світової війни. Скинутий листопадовою революцією 1918 р. в Німеччині. Підтримуючи українських націоналістів, прагнув підкорити Україну німецькому імперіалізмові.
Г і т л е р Адольф (1889—1945) — фашистський диктатор Німеччини, головний воєнний злочинець. За допомогою агресивних груп монополістичного капіталу у 1933 р. став рейхсканцлером, а 1934 р. присвоїв собі функції президента, оголосив себе «фюрером» (вождем). Встановив у Німеччині та в окупованих країнах режим кривавого терору. Висунув програму винищення й уярмлення слов'янських народів, насамперед росіян та українців, і встановлення безроздільного світового панування німецької «нор- дичної раси».
Ейхгорн — німецький генерал, очолював окупаційні війська на Україні в 1918 р. Убитий народними месниками в Києві.
Ч и к а л е н к о, Лизогуб — українські буржуазні націоналісти, поміщики, які видавали себе за меценатів української культури.