На рунах було більш жваве. Магістр Дафна Яла цікаво та зрозуміло пояснювала, де саме руни можуть бути корисними, та як ними користуватися. А це було майже скрізь. Від бойових заклинань, до артефактів.
На "Побутові заклинання" ми з Філлом прийшли після обіду, не знаю, як хлопцю, а мені хотілося спати. Проте магістр Стефа Лійрра швидко розвіяла сонливість, показуючи найпростіші заклинання прибирання пилу, яке ми відпрацьовували до кінця заняття.
На “основах трансформації неживих об'єктів” або “ОТНО”, також проводились демонстрація та використання заклинань. А до кінця уроку мені вдалося зробити дерев’яну ложку з дерев’яної вилки.
Але вчителі на цьому не зупинилися, та задали стільки домашньої, рукописної роботи, що довелось засісти в бібліотеці з перших днів, щоб не почати відставати ще на старті. Якщо чесно, якби не мій новий друг, я б точно з тиждень байдикувала. Але мені не дали. Так, і якось ганебно стало. Я ж навчаюся для себе, а не для галочки, як багато хто в моєму минулому світі.
А ще від Філла дізналася про нову для себе расу. Ал’єри.
Шое залюбки розповів про свою расу та якось навіть пообіцяв продемонструвати другу форму. Мені було цікаво, яка вона виглядає. Взагалі-то Філл не дуже відрізнявся від санкорів. Золотиста, як від засмаги, шкіра. Хвіст відсутній, з’являється лише у другій іпостасі. А так, ті ж самі роги, ті самі гострі вуха, щоправда більше схожі на ельфійські. Густе волосся кольору чорного шоколаду, вишневі очі. На початку я прийняла його за напівкровку. А він виявляється Ал’єр! Південна раса Великої Пустелі.
Взагалі, як мені вдалося помітити, багато рас зовні виглядали дуже схожими один на одного, особливо, на перший погляд.
Про себе я змогла повідомити лише, що одна з тих, кого взимку притягнуло коло. А також, що я перевертень. Той факт що також є драконом, вирішила поки зберегти в таємниці.
Першим уроком сьогодні була “Геологія”. Я обрала цей предмет, оскільки він був пов'язаний з артефактами, а Філл через алхімію.
Магістр Кадмір Семо з таким захопленням розповідав про камені та метали, що я запідозрила в його родині гномів. Але високий зріст, гострі вуха та світло-блакитна шкіра скасували всі підозри. Філл же назвав цю расу Кельтар. А ще додав, що, як і ал’єри, мають другу форму.
Магістр хутко малював на дошці схеми, й весь час поправляв каштанові локони, які падали на обличчя, того вони "сиділи" від крейди. Але чоловік цього не помічав, та продовжував з ентузіазмом пояснювати, що до чого.
Другим було зіллєваріння.
Ось тут я опинилась у своїй стихії та замислилась про зміну спеціалізації. Напевно, на це вплинуло те, що я завжди ладила з пательнями та каструлями на кухні, в той час не лякалась експериментувати з приправами. А тут все відповідно до рецепта. Легко. В мене з першого разу вдалося приготувати найпростіших зілля проти застуди, чим викликала захоплення магістра Олівера Стера та пропозицією записатися на додаткові факультативи. Це було дуже спокусливо. Викладачі в школі рідко брали особистих учнів, але проводили додаткові заняття. За окрему плату та вільний від основного навчального розкладу, час. Але через жорсткий графік та роботу це було неможливо, тому довелось відмовитись.
Після обіду наші лекції з Філлом знову розійшлися. Він пішов на “прокляття”, я на “елементаристику”.
***
Як й обіцялось, замість кабінету, ми були на спеціальному майданчику, розташованому на подвір’ї. Це було не зовсім зручно, оскільки за календарем була весна, а сніг та морози навіть не чули про це. Змерзнути встигли всі зокрема самого магістра Дафстіна. Чоловік був без верхнього одягу й навіть розстебнув пару ґудзиків на сорочці.
- Отже, я хочу, щоб ви по черзі застосували ті заклинання, що викликають елементи, які ми вивчали на попередньому уроці. Хто буде першим? - але охочих не було. - Ті, хто продемонструє свої здібності, можуть зайти всередину грітися.
Це надало сміливості.
- Я, - зголосився високий хлопець, з яким в мене перетиналися уроки по трансформації та ВННтН. Його від людей відрізняли лише одне, світла райдужка майже на все очне яблуко.
- Ваше ім’я.
- Нікол Агін.
- У вас є три хвилини. Можете починати, - дав дозвіл викладач, попередньо зробивши помітку в списку який тримав в руках.
Хлопець вийшов до центру і почав виконувати завдання. Спочатку йому вдалося викликати вогонь. Трохи пізніше вітер. Але як не намагався, решта елементів мовчали.
- Досить, - зупинив спроби студента магістр, - можете бути вільні. Хто наступний?
- Сандір Фоке, - вистрибнув до центру ельф-блондин.
Я його одразу пригадала. Йому вдалося приварити ложку до дна котла на уроці зіллєваріння.
А далі щоб уникнути гармидер, всі вишикувалися в чергу.
Емір Ролок. Брін Гріт. Гала Ірфон. Юлінар Вуджи. Орга Телл.
Називали свої імена однокласники, а я намагалася їх всіх запам’ятати.
- Ята Ольше, - нарешті дійшла й моя черга вийти до кола.