Спочатку знайомства – потім нормальна робота! У Канаді без знайомств майже ніяк не отримати гарну роботу. Дуже яскравим світлом світить робота не за професією, а лише, щоб вижити.
Коли вас в Канаді не засунуть знайомі, то не матимете гарну роботу. Потрібно шукати та налагоджувати зв’язки, хоч серед земляків. Без зв’язків дуже важко.
На гарне місце потрапите лише по знайомству, тож спочатку я не дуже розумів навіщо компанії на своїх сайтах чи навіть в електронних медіа дають оголошення про працевлаштування, бо все одно ж приймають на роботу лише своїх. Наївні шукачі роботи переконані, що це дотримання загально прийнятих правил і ще одне підтвердження справедливості, чесності й прозорості прийняття на роботу. Кіно! Потім мені пояснили, що все це ярмарки окозамилювання і видимості. Спочатку визначають кого візьмуть на роботу, а потім вже проводять співбесіди з усіма кандидатами. Дехто ледь землю не риє, щоб отримати це місце, а після відмови рвуть волосся на голові. У Канаді знайомства, блат, кумівство так само розповсюджені, як і в Україні чи й по всьому світу. Гарні робочі місця, які звільняються чи створюються, в основному, займають цінні спеціалісти з Азії. У Канаді всі розраховують на себе та зв’язки.
На відміну від України приїжджим у Канаді важко знайти людей, щоб їм допомогли, чи встановити потрібні контакти. Іммігранти були б щасливі, аби налагодили дружні стосунки з канадцями – разом проводити час сім’ями або хоч посиділи десь у кафе з кавою, - але ввічливі старожили завжди вигадують різні причини, щоб не дружити та не приятелювати з приїжджими. Я спілкувався з українкою на дитячому майданчику. В кінці розмови у відповідь на мої відвертості та щирість комунікабельна симпатична землячка зізналася, що разом зі своєю 3-річною донькою їздить по дитячих майданчиках Торонто, щоб познайомитися з якоюсь жінкою чи подружжям, аби ті допомогли знайти пристойну роботу її чоловіку. Оригінально! Але чи спрацює такий хитрий план? Треба ще вміти спілкуватися з людьми з іншим менталітетом. Багатьох українських жартів канадці не розуміють. Канадці охоче підтримають розмову ні про що, але примусити їх допомогти з працевлаштуванням буде нелегко. Думаєте, канадці не розуміють, що ви знайомитеся з ними лише заради того, щоб вони допомогли вам з роботою? Стати друзями для канадців дуже важко. Та навіть отримати від них запрошення в гості додому нелегко. Удачі!
У Канаді на роботі потрібно постійно демонструвати, що щасливі, бо вас за копійки взяли виконувати найбруднішу та найгіршу роботу. Навіть коли купа проблем, болить і ви в повному розпачі, то краще цього не показувати, бо на ваше місце можуть взяти іншу людину.Чимало хазяїв любить, щоб усіляко їм догоджали. Знайомий зятя працює у роботодавця з колишньої комуністичної країни: хазяїн просить їхати з ним на вихідні на риболовлю і безплатно носити за ним вудилища. Знайомий боїться відмовлятися, щоб не втратити роботу. Зять намагався висловлювати думки щодо ведення бізнесу, проявляв ініціативу по кардинальній зміні роботи. У Канаді такого робити не треба. Тут ви маєте виконувати те, що скажуть, і сидіти мовчки. Роботодавці хочуть мати зручного виконавця, краще, машину – робота. Вказувати керівництву на його помилки – прямий шлях до звільнення.
Канадські роботодавці не люблять таких, як зять, що виділяються чи показують, які круті. Відразу на вихід! А де таких люблять? Якщо працюєте офіційно, то теж можуть звільнити за 1 день, але при звільненні можуть виплатити додаткові виплати, щоб людині не було так тяжко на душі. Якщо ваше робоче місце скорочують чи вас звільняють, то згідно з канадським законодавством держава пів року виплачує вам половину чи й більше вашої зарплати. Якщо працювали неофіційно й проштрафилися, то вас більше не викликатимуть на роботу. Коли телефонуватимете роботодавцю, то з ввічливості можуть навигадувати купу відмовок: немає роботи й замовлень, розорилися, можуть збанкрутувати, суди і т.д. Усе буде дуже толерантно.
Канада – дуже толерантна країна. Вам ніколи не скажуть прямо в обличчя, що про вас погано думають. Без лицемірства і брехні канадські роботодавці не можуть, бо бояться, що звільнені можуть подати до суду за нетолерантність, тому завжди про всяк випадок з усіх боків підстрахуються, підстелють собі соломки. Щоб ви не могли подати в суд на роботодавця, при звільненні можуть запропонувати підписати повідомлення, що ви погано працювали й наробили купу помилок. Роботодавці дуже бояться судів з дорогими юристами й великими штрафами, часом, мільйонними.