Наступного дня після проходження москвичкою співбесіди про CUAET чоловіка цієї жінки, топ – менеджера великої державної всеросійської компанії, в якій, певне, є окремий відділ, де працюють співробітники ФСБ, почали виганяли з керівної роботи. Топ побіг до своїх покровителів, але все було марно. Виявляється, в тебе дружина – українка, вибач, нічого не можемо зробити. Пізніше москвичка отримала дозвіл на тимчасовий виїзд в Канаду, але без дітей, громадян росії, тож так і не змогла скористатися гостинністю Північної Америки. Коли зять дізнався про крах кар’єри чоловіка москвички, то від радощів стрибав до небес, бо він знайомий з ним, заздрить його статкам та квартирам у Москві й давно вже за вищий соціальний статус дуже хотів дати йому в морду. Після цього мій ентузіазм дещо зменшився та й невдовзі ми зрозуміли, що чергова геніальна ідея зятя не має успіху.
Усі наші родичі в Україні й ті, хто чекає закінчення війни в Європі, нам відмовили, бо якось під час війни пристосувалися до нового життя. Хоча троє наших родичів з прекрасним знанням англійської мови, багатих і розумних людей, все ж таки прилітали «на розвідку» в Канаду і тиждень гостювали в нас: вислуховували розповіді зятя про чарівне життя в Країні мрій, їздили по державних установах, телефонували, говорили з місцевими й усе аналізували та випитували, а потім остаточно зрозуміли, що не потягнуть Канаду і їм буде набагато краще в Україні та Західній Європі. До речі, наші гості отримали по 3 тисячі доларів одноразової допомоги від Канади по програмі CUAET та віддали гроші зятю, бо не зважаючи на його казки про легке і безтурботне життя в Канаді, зрозуміли, що йому та й нам тут не солодко.
Канада не всім під силу, тут треба ризикувати. Якщо ви чогось варті, у Канаді це треба довести. Потрібно перейти через те, що не подобається. У Канаді іммігранти, та й майже всі канадці нічого не отримують просто так. Така країна! Я представляю команду тих українців, в яких нічого не склалося в Канаді. Хтось теж має представляти тих, у кого нічого не вийшло, чи хто відмовився від Канади. Гіркий досвід ще цікавіший за успіх! Не лише моєму зятю Канада виявилася не по зубах. Багато українців не готувалися до імміграції та ніколи її й не планували, а лише скористалися можливістю пересидіти війну в Канаді, тому не розуміють куди потрапили. Аби не було війни, то мало хто з нинішніх українців приїхав би до Канади. У Канаду українці по CUAET прибігли не за грошима, а втекли від війни. У Канаді не вийде, як в Україні, купити диплом, заплатити лікарю, звернутися до когось із корупціонерів, щоб розв’язувати свої проблеми.
Чимало українців не знайшов ніяких особливих переваг Канади, крім відсутності війни. Майже 150 тисяч українців, які приїхали до Канади по програмі CUAET, повернулися до Європи чи поїхали в інші країни світу, бо зрозуміли, що у них не вистачить вміння чи сил, щоб мати за океаном життя такого рівня, як у Європі. Багатьом вистачило тижня чи двох, щоб зрозуміти, що їм у Канаді нічого робити, отримали одноразову допомогу згідно з програмою CUAET і гайда назад у Європу. Налякані війною, неправильно сформулювали своє бажання: дуже просили Небеса лише допомогти потрапили в Канаду, не молили Вищі сили, щоб допомогли налагодити потрібні зв’язки й отримати гідну роботу. Я розмовляв з тими, хто передумав залишатися в Канаді: дехто з них навіть називав програму CUAET пасткою без ніякого майбутнього. Я так не думаю, та й такі справи краще оцінювати за результатами: ось повернемося в Україну, зателефонуємо один одному і зрозуміємо де було краще, легше, вигідніше, цікавіше. Коли більшість іммігрантів тікали в Канаду від бідності, то останні 3 роки українці тікали в Канаду від війни. Чимало українців, як і мій зять, вдома жили краще, ніж у вимушеній тимчасовій імміграції, тому іноді й бурчать. Приїзд українців до Канади по програмі CUAET збігся з найтяжчими економічними часами в цій країні. Коли українці хочуть просто дочекатися закінчення війни за кордоном, то краще це зробити в Європі, в тих країнах де є хоч якісь виплати, можна отримувати пенсії та й додому змотатися, хоча вже поїздки додому в деяких європейських країнах стають проблематичними. У Канаді не все залежить від вас: проблем вистачає й невідомо яка вдарить по вас, а яка зробить вас успішним. Аби ці майже 150 тисяч українців лишилися в Північній Америці, то їхні пригоди в Канаді були, можливо, ще цікавішими, ніж у зятя. І це добре, що самі дійшли висновку чи їм хтось сказав:
-Люди, Канада – просто країна не для вас!