А може декому важко бути серед психічно здорових людей?
Слово «Канада» в перекладі означає «село» й ім’я має певний вплив на країну. Канадці дуже прості люди. Дуже консервативні. Чинять спротив сучасним технологіям у торгівлі та банківській сфері. Не дуже хочуть користуватися касами самообслуговування в супермаркетах, бо вони позбавляють людей робочих місць і ні з ким перекинуться навіть і словом. Не хочуть онлайн користуватися банками. Взагалі, банківська система Канади відсталіша за українську й українці не можуть зрозуміти як у такій країні, як Канада, стільки мороки й незрозумілого з місцевими банками. Канадці обожнюють відправляти паперові листи. У населених пунктах багато великих поштових скриньок. Я навіть бачив чергу з кількох людей, щоб кинути листи до цих ящиків. Як за часів Радянського Союзу!
Зі свободою слова в Канаді певні проблеми, особливо на державній службі, де, взагалі, не говорять про політику й не сумніваються в діях уряду. Канада законами, штрафами, іноді дивними та не дуже зрозумілими правилами, дорожнечею, іпотеками, кредитними історіями робить канадців такими, якими їх хоче бачити держава. У Канаді майже ніхто не суперечить і не критикує владу, бо це не прийнято. Іпотеки роблять канадців не лише повністю залежними від роботодавців, а й від влади. Мені казали, якщо будете критикувати уряд чи місцеву владу, то вилетите з державної служби того ж дня. Я чув від різних мешканців Канади:
-Потрібно сидіти тихо і не висовуватися.
До 30 років таке я постійно вислуховував від людей, коли жив у Радянському Союзі. Канадці розповідають, як тільки на роботі хтось починає говорити про політику, як, до речі, і про релігію, зарплати, секс, негатив, - то роботодавці відразу шукають причину, щоб його звільнити. У Польщі поляки при мені критикували свою владу й поводили себе, як і українці. Мене якось дивує, що канадці бояться говорити про політику, на відміну від українців не критикують владу, не влаштовують дискусій, не висловлюють незадоволення. Певне, ще мають запаси грошей і впевнені, що скоро криза мине і все нормалізується. Канадці бояться погане слово сказати про владу, як і про роботодавця.
Люди не протестують, бо їх все влаштовує чи тому, що не вірять у результат? Люди роз’єднані, кожен сам за себе? Культ аполітичності населення Канади, як і армія чисельністю лише в кілька десятків тисяч (схоже, на рекламу своєї країни Канада витрачала більше, ніж на армію!), може колись зіграти поганий жарт з цією країною. Усі великі хитруни, яких я знаю, в кінці перехитрили самі себе і багато втратили та змушені були робити те, що й усі люди.
На відміну від України в Канаді багато червоних ліній і прапорців, за які заходити не можна. Іммігранти, які приїхали з росії, називають Канаду «країною терпілів». У Канаді відсутній протестний електорат. Українці останньої хвилі імміграції в соціальних мережах, а то й публічно висловлювали претензії, несміливо намагалися пояснити місцевим жителям, що так не має бути з багатьма речами в Канаді, але це відразу переводили на невдячність гостей та втручання у чужі справи. Нас все влаштовує, ми так живемо, це наша країна, відповідали канадці. У Канаді нікому розібратися з не дуже зрозумілими соціальними експериментами уряду. Профспілка зрідка організовує страйки, але у них скромні досягнення і це лише показує народу, що не варто йти проти влади чи бізнесменів, на яких працюєш. Канадців привчили мовчати, бо все націлене тут на те, щоб зробити людей нейтральними й терплячими до всього.
В Канаді ви не можете самі скрутити та затримати злочинців, наприклад, грабіжників, які на вас нападуть. Вас судитимуть за самосуд. Навіть коли маєте зброю, то не можете захищати свій будинок від озброєних нападників, бо вас судитимуть разом з ними. Все, що можете робити, коли у ваш дім увірвалися злочинці, - вести з ними розмови й викликати поліцію. Декларуйте всі свої багатства, платіть з них податки, страхуйте – і страхова відшкодує вам вартість вкрадених речей. Злочинці знають, що жертва не чинитиме опір, з радістю допоможе скласти свої цінні речі до валізи грабіжника? Може це й правильно, але не для колишніх радянських людей. З самозахистом у Канаді проблеми, часто судять тих, на кого напали. Щоб люди були ще терплячішими? Якщо вас б’ють чи ґвалтують, то здачу теж краще не давати, бо потрапите під суд, а іммігрантів можуть ще й депортувати з Канади. Коли грабують банки, то не може бути й мови про якесь кіношне геройство і спротив банківських працівників. Охоронці та співробітники не мають права торкатися злодіїв, які крадуть товари в крамницях, а можуть лише просити злочинця оплатити ці товари та викликати поліцію. Нахабні кримінальники набирають повні сумки товарів та виходять з магазинів лише під крики касирів та продавців, сідають в авто та тільки їх і бачили. Часто вкрадені товари застраховані, то крамниці й не зазнають ніяких збитків від тих крадіжок.