Unknown полностью

Чимало українців, зазвичай, швидко, за якихось 5 – 10 років перетворюються на канадців і змінюються. Навіть зовні. Стають схожими на місцевих. Коли вперше прийшов до української церкви в Канаді й глянув на вірян, то здивувався: більшість з них зовні, аж, ніякі не українці, а справжні канадці. Таке враження, якби українці жили в Африці, то стали чорношкірими. Під час етнічної чистки в Африці ізраїльські військові рятували від смерті та літаками евакуювали до Ізраїлю нащадків євреїв, які так асимілювалися, що змінився навіть колір їхньої шкіри.

На службі в українській церкві відразу видно різницю між українцями, які щойно прибули до Канади, і тими, хто тут уже кілька років. У церкві майже всі віряни успішні, щасливі від того, що живуть в Канаді. Українці міняються навіть зовні, обличчя зі слов’янських перетворюються на північноамериканські, які канадці жартома називають «цеглина в окулярах».

Українці в Канаді зазвичай не допомагають один одному. Відразу починають, як і канадці, жити у своїх капсулах, намагаються особливо не показувати, що вони українці, а спілкуються один з одним лише з ввічливості, коли це потрібно для виживання чи для бізнесу. Де впадають в око українці в Канаді – то це в чергах на дармове отримання продуктів. У Канаді через 1-4 тижні (у різних містах по різному) можна безплатно отримувати кілька сумок продуктів харчування у «фудбанках», які збирають пожертви на харчі й роздають їх тим, кому бракує їжі. Канада дуже ліберальна країна і тут не дадуть людині померти з голоду та захистять її права.

Через проблеми з їжею і страху перед голодом, перебільшеного чи того, що, ось-ось, стане реальністю, я з внуком не пропускали жодної можливості отримати їжу у цьому банку і майже всі люди з білим кольором шкіри були українцями, які приїхали до Канади по CUAET. У «фудбанках» українці намагаються мовчки сидіти у чергах і не дуже хочуть спілкуватися зі земляками. Свого часу багато «фудбанків» навіть писали про великий наплив українців і про те, що 18 відсотків мешканців Канади теж змушені економити на купівлі продуктів, бо мають витрачати гроші на інші нагальні потреби, тому багато канадців не готують їжу і харчуються аби як. Але потім це хвилювання «фудбанків» стихло, бо українці, у яких справи йшли кепсько, або виїхали з гостинної Канади, або зуміли прилаштуватися до життя в цій країні й у них уже немає ні часу, ні необхідності чи бажання просити їжу.

7.ГУД БАЙ, КАНАДА!

Нашу родину в Канаді збив позашляховик і може переїхати ще й каток безгрошів’я - Поганий знак – Життя, повне пригод – Безплатні лекції зятя – Суперечити, то ознака великого розуму – Навіювання не рятує від бідності – Доки в Канаді не знімете корону з голови, толку не буде - Або зміниться, або пропаде – Любов сина як подарунок Небес зятю – За те, що я назвав зятя «ідіотом»: валіза, аеропорт, Київ – Ухилянти штурмували держкордон, йшли в атаку лісами й полями, форсували ріки – Я слідчий чи тюремний провокатор? - За що моляться українці в російській церкві? – У мене звичайна доля борця з корупцією – Годі любити Україну з Канади - Я повертаюся в Україну

Канада погано подіяла на зятя і проявила чимало його не дуже привабливих рис. Канада кого загартовує, кого перемелює, але завжди змінює іммігрантів: з одних робить успішних, з інших невдах, хоч потім, трапляється, люди й міняються місцями. Канада, мов гарне сучасне дороге авто, збила зятя. Нерозумна дитина порушує правила дорожнього руху, грається на швидкісній трасі та бігає з однієї смуги на іншу, по яких летить нескінченний потік машин. Величезний канадський пікап – позашляховик збив разом з зятем і його сім’ю та нас, пенсіонерів. Від несподіваного удару ми відлетіли на обочину канадського життя, і тепер я боюсь, щоб нас ще й не переїхало катком безгрошів’я, тому:

-Утікай з Канади!