3 травня
Чаптер-роуд, 451, кв. C
Лондон NW2 5NG
0208 887 8907
Любий Крістофере,
Нарешті в нас з’явилися нові холодильник і плита! Ми з Роджером поїхали на вихідних на звалище й викинули старі. Звалище це там де люди все викидають. Там були здоровені баки для пляшок трьох різних кольорів, для картону, моторної оливи, садових відходів, побутових відходів і великих речей (і ось туди ми поклали старі холодильник і плиту).
Потім ми поїхали до магазину вживаних речей і купили нову плиту й новий холодильник. Тепер у нас удома стало трохи затишніше.
Вчора ввечері я продивлялася старі фотографії і через це зажурилася. Потім я знайшла фотографію, де ти граєшся з потягом який ми тобі купили на Різдво кілька років тому. І мені стало радісно бо тоді ми дійсно добре проводили час.
Ти пам’ятаєш як цілий день з ним грався й відмовився лягати спати ввечері, бо хотів гратися ним далі. А пам’ятаєш як ми розповіли тобі про розклад потягів і ти склав собі розклад, у тебе був годинник і ти керував потягами за графіком. А ще в тебе був маленький дерев’яний вокзал і ми тобі показали як люди які хочуть сісти на потяг, ідуть на вокзал, купляють квитки і потім сідають на потяг? А тоді ми дістали карту й показали тобі маленькі лінії які були залізничними коліями що з’єднували всі вокзали. І ти цілими тижнями грався з ними, а ми купили тобі ще потягів, і ти вивчив куди всі вони їдуть.
Я люблю про це згадувати.
А зараз мені треба йти. Вже половина четвертої дня. Я знаю що тобі завжди подобається знати точний час. А мені треба йти до Ко-опу й купити Роджеру трохи шинки до чаю. Я кину цей лист у поштову скриню дорогою до магазину.
Люблю тебе,
Твоя Мама
Цьом-цьом-цьом!
Тоді я розкрив іще один конверт. Усередині був лист, і ось що в ньому було написано: