Та, часи були дивовижні, далі нема куди. Як вони тоді вціліли, не розумію. Суспільство позбавилося постійного контролю, вогнищ на площах і заборон на магію. Класно, чудово, але чому вони вирішили, що зможуть прожити без контролю взагалі? Пояснення одне – єдиним джерелом знань про чари були казки. Люди вірили, що результат спілкування з емпатом залежить від сили волі, що з хорошими намірами здійснюються лише хороші вчинки, що для того, щоб заборонити якусь практику, варто послатися на прецедент. Чудесники стали легальною політичною партією, уми опанували солодкі мрії, а безпощадна сила обох магій була мовчки присутня десь поряд.
На щастя, в Інгерніці залишалася невелика кількість людей, які, в силу свого віку, поставилися до подій більш обережно. Причому, якщо чорні маги (кожен окремо) були сповнені скепсису, то біла община цілком схилялася до оптимістичних прогнозів. Чи варто згадувати, кого з них спіткала перша несподіванка? Поява «сліз дракона», зілля, чи то віднайденого в надрах архівів Інквізиції, чи то винайденого заново, подіяло витвережуючи. Ті, хто зберіг здатність мислити здорово, оглянулися навколо і виявили, що насилля, джерелом якого раніше була держава, потрохи опустилося на рівень окремого громадянина, і ніхто не знає, що з цим робити.
Тато мій сприйняв смутний час з ентузіазмом (це було видно з кількості документів), багато подорожував, спробував себе в різних заняттях, але зупинився на кар’єрі офіцера знову створеного «нагляду» (можливо, враховуючи репутацію діда, особливого вибору в нього і не було). Ось тут-то він і розвернувся! Більшу частину скрині займали звіти про його розваги за наступні десять рокі (не так вже блискавично ставалася ця Реформація).
Тодер Тангор очолив в НЗАМПІС відділ зі злочинів проти особи (магічних, звичайно). Чорних маніяків, всупереч очікуванням суспільства, виявилося не так вже і багато, зате Чудесники швидко радикалізувалися: частина з них ще наполягала на нових реформах на корить ще більших свобод, а решта вирішили скористатися з тих можливостей, що вже існували. Після пари років глухого протистояння стався інцидент в Нінтарку, який перетвори одіозне місце на неспокійний цвинтар. Що найпротивніше – про діяльність Саларіса було відомо, готувався його арешт, але тодішній міністр відмовився підписувати ордер – на нього давили. І в «нагляді» вирішили провести для політиків урок. Залишалося сподіватися, що тато не розраховував на те жахіття, яким все обернулося.
М-да, знатна вийшла історія, прецедент прекрасний, хоча й не скажеш, що він нікого нічого не навчив. На хвилі паніки і плутанини НЗАМПІС мало не вчинив військовий переворот, намагаючись покарати всіх винних. А в юриспруденції з’явився новий термін «теологічна загроза». Отримавши особливі повноваження, капітан Тангор спрямував на знахабнілих білих всю міць державної репресивної машини, помножену на досвід потомственного інквізитора, і ніхто не пробував його зупинити. Секта, яка ще недавно здавалася непереможною, розсіялася, як дим. Дивовижний час, що й казати.
Останні папки належали до розділу «довго і щасливо». Ну, відносно довго. Старший координатор північно-західного регіону Тодер Тангор повернувся в Фінкаун, одружився і взявся мирно тероризувати нежитів на ввіреній йому території. Властивий чорним пофігізм не перешкоджав йому, правда, продовжувати писати доповіді і записки про те, що з розгромленою сектою не все так просто. Залишилися невиясненими особи кількох Посвячених, ціль хитромудрих ритуалів, якими займалася найменш помітна, але і найвпертіша група Чудесників. В якийсь момент ці записки почали накладатися на повідомлення про зникнення речових доказів і архівів, нещасних випадках, які ставалися зі співробітниками «нагляду», що займалися цею справою. Часом – і з родинами цих співробітників.
Потім наступила година ікс.
Чорний маг не міг піддати сумніву власну силу, фізично не міг. Він до останнього був переконаний, що зуміє розібратися з тими, хто прийде до нього сам, тому продовжував брати участь в бойових операціях, наче нічого й не ставалося. Горе-слідчі так і не змогли потім нічого вияснити, чи то був складний відкат, чи нападаючі застосували прототип того закляття, з яким я розбирався в Арангені, тепер не розбереш. Експерти стверджували, що він помер раніше, ніж впав на землю. Поряд знайшли щось, що дуже нагадувало наконечник стріли (трикутне і сплавлене). Все.
Далі йшли глибокодумні міркування, чому мама так різко знялася з місця, і туманні натяки на те, що деяким з недавно захоплених сектантів стало відоме слово «мотоцикл».
