Сонце сідало, коли Ілея мчала через гірський хребет у найпівденнішій частині Імперії, незабаром пройшовши останні вершини, перш ніж місцевість стала більш рівною. Те, що мало бути землею, контрольованою людиною, не мало жодних ознак їхньої присутності чи панування.
Ilea couldn’t spot a single town as far as she could see, nor any light or travelers. The wild lands, although mapped and mostly known, were avoided at night except by adventurers and the truly desperate.
Ілея не помітила жодного міста, скільки могла бачити, ні світла, ні мандрівників. Дикі землі, хоч і нанесені на карту і в основному відомі, уникали вночі, за винятком шукачів пригод і по-справжньому відчайдушних.
Her wings moved in the winds, her destination northwest. Passing over the Plains, she could make out dark patches of forest in the distance below the stormy clouds passing above. Lowering her altitude, she flew just above the forest until she heard a roar that made her veer a little, interested in what kind of beast it was.
Її крила рухалися за вітром, її пункт призначення був на північний захід. Проходячи над рівнинами, вона могла розгледіти вдалині темні клаптики лісу під грозовими хмарами, що проходили вгорі. Зменшивши висоту, вона пролетіла просто над лісом, поки не почула гуркіт, який змусив її трохи відхилитися, зацікавившись, що це за звір.
Another cry met her ears as she zeroed in on the location, hovering over a clearing where the massive form of what looked like a grizzly bear was trying to fight off multiple creatures clawing into its back and sides. Demons.
Ще один крик долинув до її вух, коли вона зосередилася на місці, зависаючи над галявиною, де масивна форма, схожа на ведмедя грізлі, намагалася відбитися від численних істот, які чіплялися кігтями за його спину та боки. Демонів.
It mauled a spiky humanoid demon and threw it aside, several corpses already showing the path the beast had taken.
Він розлютив гострого гуманоїдного демона і відкинув його вбік, кілька трупів вже показували шлях, який пройшов звір.
Ilea felt at least some responsibility to shred through any demonic remains she came across prowling the lands of Elos, so she blinked downward and put herself next to the creature, her fists slamming into the demons that threatened to kill the beast. She grabbed one by its throat, the claws of the rabid monster fruitlessly scrabbling against her Veil of Ash as she stared into its soulless eyes.
Ілея відчувала хоч якусь відповідальність за те, щоб розтрощити будь-які демонічні останки, які їй траплялися, блукаючи землями Елоса, тому вона моргнула вниз і стала поруч із істотою, вдарившись кулаками в демонів, які загрожували вбити звіра. Вона схопила одного з них за горло, кігті скаженого чудовиська безрезультатно впиралися в її Пелену Попелу, коли вона дивилася в його бездушні очі.
Her fist smashed into its face. Then she punched it a second time, then a third, before the demon’s skull cracked. A ding resounded in her mind as she threw away the lifeless body. The monsters all turned toward her at once, rushing at their newfound prey. Ilea faced them and identified the large beast.
Її кулак вдарився об обличчя. Потім вона вдарила його вдруге, потім втретє, перш ніж череп демона тріснув. Дзенькіт пролунав у її свідомості, коли вона викинула бездиханне тіло. Всі чудовиська враз обернулися до неї, кинувшись на свою новознайдену здобич. Ілея зіткнулася з ними і впізнала великого звіра.
[Grenoth – level 122]
[Гренот – рівень 122]
“Not a bear then,” Ilea said as the beast, several meters long and high, roared at her and the demons.
— Тоді не ведмідь, — сказала Ілея, коли звір, кілька метрів завдовжки й заввишки, заревів на неї та на демонів.
She charged back into the chaos. Appearing above a bulky bone-armored spawn, she grappled it and drove it down into the earth and mud, the two skidding to a halt as she sent her destructive mana into its body. Claws lashed out at her before she silenced the creature by stomping on its chest.
Вона кинулася назад у хаос. З'явившись над громіздким кодлом у кістяній броні, вона схопила його і загнала в землю та багнюку, і вони зупинилися, коли вона посилала свою руйнівну ману в його тіло. Кігті накинулися на неї, перш ніж вона змусила істоту замовкнути, тупнувши її грудьми.
She blinked and took three quick steps before she tackled another demon, sending them both into, and through, a tree. She heard several bones break. She lashed out with her hand and ripped out its throat, blood spurting onto her ashen shroud. A hard kick to its center of mass sent the half-dead monster flying into another tree, its body bending unnaturally before a familiar noise rang in her head.
