— Приємно тебе бачити, маленький, — прошепотів він. «Вибачте, що це зайняло так багато часу».
Orthan walked out of the kitchen, wearing an apron. “Is it done?”
Ортан вийшов з кухні у фартуху. — Це зроблено?
“It is,” Trian said. “I just… they’re still gone.”
— Так, — сказав Тріан. "Я просто... Їх досі немає».
“They are,” Orthan said. “You’ll have to tell me about what happened, but it’s good to know the people who did this to us are no longer out there.” He walked over and touched Trian’s shoulder as Samuel came out of the kitchen as well.
— Так, — сказав Ортан. «Вам доведеться розповісти мені про те, що сталося, але приємно знати, що людей, які зробили це з нами, більше немає». Він підійшов і торкнувся плеча Тріана, коли Семюел також вийшов з кухні.
Orthan sighed. “There is little justice to be found in all this, Trian. But I know your father and mother would be proud. And now, here, you’ll have time to grieve. We all do, and we’re here together, House Alymie.”
Ортан зітхнув. — У всьому цьому мало справедливості, Тріане. Але я знаю, що твої батько і мати пишалися б. А тепер, тут, у вас буде час посумувати. Ми всі це робимо, і ми тут разом, Дім Алімі».
Trian nodded, a few sobs wracking him as he held Aurelia closer. “I’m sorry,” he said and cried. “I’m sorry for what happened.”
Тріан кивнув, кілька схлипувань мучили його, коли він притискав Аурелію ближче. — Вибачте, — сказав він і заплакав. «Вибачте за те, що сталося».
“It’s not your fault,” Aurelia said, and she started crying too. “I’m here. We’re here, and you’re back, Trian.”
– Це не твоя провина, – сказала Аурелія і теж заплакала. "Я тут. Ми тут, а ти повернувся, Тріан».
“Thank you for your help in all this,” Orthan said, looking at Ilea and Claire. “I know the outcome would’ve been different without you. A team of Shadows who fought for House Alymie. Is Kyrian…?”
— Дякую за допомогу в усьому цьому, — сказав Ортан, дивлячись на Ілею й Клер. "Я знаю, що без вас результат був би іншим. Команда Тіней, які боролися за дім Алімі. Кирійський...?»
“He’s been teleported away into some Taleen dungeon,” Ilea said. “And I intend to find him, if he doesn’t find his way back before I get to him.”
"Його телепортували в якесь підземелля Талін", - сказала Ілея. — І я маю намір знайти його, якщо він не знайде дорогу назад, перш ніж я дістануся до нього.
“I’m sorry,” Orthan said, his face falling.
— Вибач, — сказав Ортан, обличчя його впало.
Ilea nodded. “It’s good to see you all together again.” She walked over to Trian and touched his shoulder. “Take your time with all this.”
Ілея кивнула. «Приємно знову бачити вас усіх разом». Вона підійшла до Тріана і торкнулася його плеча. «Не поспішай з усім цим».
He wiped his eyes and looked at her. Exhausted but present, no longer the shell he’d seemed the past few days.
Він протер очі і подивився на неї. Виснажений, але присутній, вже не той снаряд, яким він здавався останні кілька днів.
“Thanks, Ilea. I will, and I’m sorry for how everything turned out. With Eve, with Kyrian. Part of me wants to come with you, but I don’t think I can manage, not right now.”
"Дякую, Ілея. Я зроблю, і мені шкода, як все вийшло. З Євою, з Киріаном. Частина мене хоче поїхати з вами, але я не думаю, що впораюся, не зараз».
“Don’t worry about me,” she winked and ruffled his hair, enjoying the sudden irritated look he gave her. She laughed. “And don’t worry about Kyrian. It’s good to know you have a place to stay, with family and friends around you.”
— Не хвилюйся за мене, — підморгнула вона і скуйовдила його волосся, насолоджуючись раптовим роздратованим поглядом, який він кинув на неї. Вона засміялася. "І не переживайте за Киріана. Приємно знати, що у тебе є де зупинитися, поруч із сім'єю та друзями».
“Enjoy yourself out there,” Trian said. “I suppose I should say you shouldn’t get too ahead of me, but knowing you, that would just motivate you more.”
"Насолоджуйся там", - сказав Тріан. Гадаю, я маю сказати, що ти не повинен занадто випереджати мене, але, знаючи тебе, це лише більше мотивуватиме тебе.
“I’ll crush you the next time we fight,” Ilea said solemnly.
— Я розчавлю тебе наступного разу, коли ми посваримося, — урочисто сказала Ілея.
He smiled. “I’ll look forward to it.”
Він усміхнувся. — Я з нетерпінням чекатиму на це.
Ilea went in and hugged him.
Ілея увійшла і обійняла його.
He hugged her back.
Він обійняв її у відповідь.
“I’ll see you around when I get back,” Ilea said, then pointed to Aurelia and Samuel. “And you two better train up as well. You’re in the Haven of the Shadow’s Hand.”
"Я побачу тебе, коли повернуся",—сказала Ілея, а потім вказала на Аурелію та Самуїла. — А вам двом краще тренуйтеся. Ти в гавані Тіньової Руки».
“Yes, ma’am,” Aurelia said as Orthan chuckled.
— Так, пані, — сказала Аурелія, коли Ортан усміхнувся.
“Good fortune on your journey, Ilea,” Trian said.
— Удачі тобі в дорозі, Ілеє, — сказав Тріан.
