Getting into an offensive stance, Ilea vanished again. She then appeared at the fringes of the battle, sending an already wounded hound flying with a roundhouse kick. Following the monster, she quickly finished it with some more kicks, punches, and the help of the cavern wall.
Зайнявши атакувальну позицію, Ілея знову зникла. Потім вона з'явилася на краю битви, пославши вже пораненого собаку в політ з круглим ударом ноги. Слідуючи за монстром, вона швидко завершила його ще кількома ударами ногами, руками та допомогою стіни печери.
Twelve to go. Ilea’s blood was pumping. Eager for more, she looked toward the fight.
Дванадцять попереду. Кров Ілеї калатало. Прагнучи більшого, вона подивилася на бій.
Unfortunately, the zombies were proving too effective. Three of the hounds had been killed by the undead, not able to handle the tenacity of the unfeeling monsters. Eight now… damn, don’t kill my experience!
На жаль, зомбі виявилися занадто ефективними. Троє собак були вбиті нежиттю, не в змозі впоратися з завзятістю бездушних монстрів. Зараз вісім... Блін, не вбивай мій досвід!
Ilea appeared behind the line of undead and employed a sweeping low kick that broke several of their legs. Finishing one that didn’t have a hound as an immediate opponent with ten quick, brutal blows to the head, she turned – only to see a rusted blade slam into her stomach.
Ілея з'явилася за лінією нежиті і застосувала розмашистий лоу-кік, який зламав кілька ніг. Фінішувавши з десятьма швидкими, жорстокими ударами по голові, в якому не було собаки, вона повернулася – але побачила, як іржавий клинок врізався їй у живіт.
Fuck.
Блядь.
Kicking at the new undead before her, she pushed herself off the blade and blinked away behind a nearby stalagmite. Still preoccupied with their own battle, no monsters followed.
Кинувшись ногою на нову нежить, що стояла перед нею, вона відштовхнулася від леза і моргнула за сталагмітом, що стояв неподалік. Все ще заклопотані власною битвою, за ними не пішли жодні монстри.
Falling to one knee, she clutched the bleeding wound in her stomach. Grimacing from the pain, she began to heal. Her mana pulsed into the wound, the gash slowly closing. Half a minute passed before the bleeding stopped.
Впавши на одне коліно, вона стиснула кровоточиву рану в животі. Скривившись від болю, вона почала зцілюватися. Її мана пульсувала в рані, рана повільно закривалася. Минуло півхвилини, перш ніж кровотеча зупинилася.
That took nearly a third of my health… guess that’s the level difference.
Це забрало майже третину мого здоров'я... Здогадайтеся, це різниця рівнів.
The frown on her face that the others, waiting at a safe distance, probably interpreted as a realization of her mortality and frailty was in fact annoyance that in those thirty seconds, another three creatures fell in the fight.
Насуплене обличчя, яке інші, чекаючи на безпечній відстані, ймовірно, витлумачило як усвідомлення її смертності та слабкості, насправді було роздратуванням, що за ці тридцять секунд у сутичці загинули ще три істоти.
Stupid.
Дурний.
Getting back into the fight, Ilea took more care, watching for attacks and keeping to the edges of the battle. She still received two more cuts and a bite to the shin, but she managed to finish off the remaining enemies.
Повернувшись до боротьби, Ілея стала обережнішою, стежачи за атаками та тримаючись на краях битви. Вона все ж отримала ще два порізи і укус в гомілку, але зуміла добити ворогів, що залишилися.
The battle noise in the cavern had lessened as the enemies fell, leaving a lone, rhythmic thump as Ilea repeatedly stomped the sword-wielding undead that had managed to gut her.
Шум битви в печері зменшився, коли вороги впали, залишивши одинокий, ритмічний стукіт, коли Ілея кілька разів топтала нежить з мечем, яка встигла її випатрати.
“You”–stomp–“stupid”–stomp–“fucker!”–stomp.
«Ти» – тупотіти – «дурний» – тупотіти – «блядь!» –тупотіти.
The rib cage finally gave way to her powerful blows, and Ilea stood above it, panting.
Грудна клітка нарешті піддалася її потужним ударам, і Ілея стояла над нею, задихаючись.
“Well, that was… something,” Oliver said, appearing at her side.
— Ну, це було... щось, — сказав Олівер, з'явившись біля неї.
“Fucking amazing… Are you looking for some fun later?” Geronimo said. “I’d love to be ravaged like that. Well, not literally.” He looked at her with hungry eyes tinged with a little fear.
"До біса дивовижно... Ти хочеш розважитися пізніше?» – сказав Джеронімо. "Я б хотів, щоб мене так спустошили. Ну, не в буквальному сенсі". Він дивився на неї голодними очима, відтінками трохи страху.
“It’s been a while actually. I’ll have to check a few things first though before I ‘get a drink’ with you.”
"Насправді минуло багато часу. Але спочатку мені доведеться перевірити кілька речей, перш ніж «випити» з тобою».
Winking at the warrior, Ilea gathered the rusty swords of the undead.
Підморгнувши воїну, Ілея зібрала іржаві мечі нежиті.
Don’t want to get a fantasy STI…
Не хочу отримати фантастичне СТІ...
