Зробивши перерву після останньої сутички, Ілея відкусила шматок хліба і сіла між двома собаками-сталкерами, яких вона зарізала, не залишивши на собі жодної подряпини.
I have to be careful not to become overconfident, lest I forget how easily these creatures could rip me apart if I make a mistake. Well, at this point, maybe not these exact creatures, but there’s enough out there that could end me, I’ll bet. I probably won’t stay here long enough to reach level 100 though. That would take too long, and fighting these beasts is already not very exciting anymore.
Я повинен бути обережним, щоб не стати надмірно самовпевненим, щоб не забути, як легко ці істоти можуть розірвати мене на частини, якщо я зроблю помилку. Ну, на даний момент, можливо, не ці саме ці істоти, але там достатньо того, що може покінчити зі мною, б'юся об заклад. Хоча, ймовірно, я не затримаюся тут достатньо довго, щоб досягти 100-го рівня. Це займе занадто багато часу, а битися з цими звірами вже не дуже захоплююче.
Thinking she should take a break, Ilea walked back to one of the miner’s stations she had passed half an hour before and settled down there. There were plenty of dusty camping materials still there, and she started by making a fire. It only took her a few minutes to get a nice cheery blaze going.
Подумавши, що їй слід зробити перерву, Ілея пішла назад до однієї з шахтарських станцій, яку вона проїхала півгодини тому, і влаштувалася там. Там було багато запорошених матеріалів для кемпінгу, і вона почала з того, що розвела багаття. Їй знадобилося лише кілька хвилин, щоб запалити гарне веселе полум'я.
Now to apply what I’ve learned.
Тепер про застосування того, що я дізнався.
She watched the fire, thinking about all the different interpretations she’d read about in the fire magic book. On a hunch, she closed her eyes and activated her sphere, watching the fire closely in its entirety.
Вона дивилася на вогонь, думаючи про різні тлумачення, про які читала в книзі про магію вогню. Здогадуючись, вона заплющила очі і активувала свою сферу, уважно спостерігаючи за вогнем у всій його повноті.
Ten minutes later, she also activated Magic Perception, noticing that it affected her sphere too. She sat there with closed eyes, sensing how the mana flowed within and around the fire, and soon she tried to emulate a similar flow in herself.
Через десять хвилин вона також активувала Магічне сприйняття, помітивши, що це вплинуло і на її сферу. Вона сиділа із заплющеними очима, відчуваючи, як мана тече всередині вогню та навколо нього, і незабаром спробувала наслідувати подібний потік у собі.
The flame flickered as it consumed the wood, feeding on it and growing like a living thing. When the fuel ran low, the flame guttered, rising greedily when another log was added. Ilea began to attune more and more to the nature of the flames, or perhaps she was just turning mad. Minutes passed, then hours, as she sat there totally immersed in the flickering flames.
Полум'я мерехтіло, поглинаючи деревину, харчуючись нею і ростучи, як жива істота. Коли паливо закінчувалося, полум'я затихало, жадібно піднімаючись, коли додавали ще одне поліно. Ілея почала все більше і більше пристосовуватися до природи полум'я, а може, вона просто божеволіла. Минали хвилини, потім години, коли вона сиділа, повністю занурившись у мерехтливе полум'я.
She had to take several pauses, meditating when her mana ran out. Luckily, there was enough wood stored up to keep the fire going for another day at least. After hours of silent study, Ilea had the flow down. She could almost predict the movement of the crackling flames.
Їй довелося зробити кілька пауз, медитуючи, коли її мана закінчилася. На щастя, дров вистачило, щоб вогонь тривав ще як мінімум день. Після кількох годин мовчазного вивчення Ілея спустилася вниз. Вона майже могла передбачити рух потріскуючого полум'я.
Using that knowledge, she thought about forming a flame atop her palm. The mana flowed out of her, and a tiny spark of flame came into existence. Then it vanished just as quickly as it had appeared. Ilea doubted she would’ve even noticed it had it not been for her sphere.
Використовуючи ці знання, вона подумала про те, щоб утворити полум'я на долоні. З неї витекла мана, і з'явилася крихітна іскра полум'я. Потім вона зникла так само швидко, як і з'явилася. Ілея сумнівалася, що навіть помітила б це, якби не її сфера.
She slowly stood up and stretched, breaking out of her meditative state after the better part of a day had passed.
Вона повільно підвелася і потягнулася, вирвавшись зі свого медитативного стану після того, як минула більша частина дня.
“Fuck yeah!” Pumping her fist into the air, the blue light of her tattoos flared up.
— До біса так! Вона підняла кулак у повітря, і синє світло її татуювань спалахнуло.
She sat down again to eat a little of her food, then she set it aside to continue. She thought about going out of the cave to work, as the view was nicer, but decided against it as more distractions meant less focus.
