"Ми з експедиції. Ви нас чуєте? У нас є цілитель, — гукнув він, і Ілея побачила, як люди почали схвильовано рухатися. Двоє з них готувалися до бою.
“Come up then!” a familiar voice replied. Ilea recognized it as the voice of the arcane mage who had blocked in the Praetorians before their flight. They went upstairs and found the arcane mage and another mage, who had bloodied clothes but otherwise wasn’t in too bad of a condition. One of the smiths was with them, holding a smith’s hammer, ready to strike. The last of the group was one of the scouts who was without both armor and weapons.
«Тоді підійди!» — відповів знайомий голос. Ілея впізнала в ньому голос таємничого мага, який заблокував преторіанців перед їхньою втечею. Вони піднялися нагору і знайшли таємничого мага і ще одного мага, який мав закривавлений одяг, але в іншому був не в такому вже й поганому стані. Один з ковалів був з ними, тримаючи в руках ковальський молот, готовий завдати удару. Останнім з групи був один з розвідників, який був без обладунків і зброї.
“Anybody hurt?” Jeremy asked, but the arcane mage, who seemed to have become the leader of the small group, shook his head.
— Хтось постраждав? — спитав Джеремі, але таємничий маг, який, здавалося, став ватажком маленької групи, похитав головою.
“We didn’t encounter any more guardians after the initial assault. If you have food and water though…”
"Ми більше не зіткнулися з охоронцями після першого штурму. Якщо у вас є їжа і вода...»
Ilea summoned the last of her food and handed it to Rin, who was standing a little behind Jeremy. The mage had likely noticed the storage item but didn’t seem to care at that moment. Rin handed the food to the group, whose eyes lit up as they went through it in seconds.
Ілея прикликала останню їжу і передала її Рін, яка стояла трохи позаду Джеремі. Маг, ймовірно, помітив предмет зберігання, але, схоже, в цей момент йому було байдуже. Рін передала їжу групі, чиї очі загорілися, коли вони перебирали її за лічені секунди.
“No water, sadly. But it shouldn’t be too far to the regroup location. Maybe a couple hours,” Jeremy said.
"Води немає, на жаль. Але це не повинно бути занадто далеко до місця перегрупування. Можливо, пару годин", - сказав Джеремі.
The arcane mage nodded. “Thank you. We’ll move on then, or do you need a break?”
Таємничий маг кивнув. "Дякую. Тоді ми підемо далі, чи вам потрібна перерва?»
Jeremy shook his head. “We move on.”
Джеремі похитав головою. «Ми йдемо далі».
They all got up before the last of Ilea’s armor clattered to the floor.
Усі вони підвелися, перш ніж останній обладунок Ілеї впав на підлогу.
“This is the last I have.” A spear, a war hammer, and two shields fell to the ground as well. “A spear?” She looked at the scout, who nodded.
«Це останнє, що я маю». Спис, бойовий молот і два щити також впали на землю. — Спис? Вона подивилася на розвідника, який кивнув.
“A spear…” he said, and he grabbed the weapon and a shield. The smith threw away his hammer and grabbed the war hammer and the other shield instead. They nodded to Ilea, who was looking at the ground before her. The bitter cold was whispering that these new allies would surely die, and she had to force herself not to listen as the battle between curse and Reconstruction raged in her mind.
«Спис...» — сказав він і схопив зброю та щит. Коваль викинув молот і схопив замість нього бойовий молот та інший щит. Вони кивнули Ілеї, яка дивилася на землю перед нею. Лютий холод шепотів, що ці нові союзники неодмінно загинуть, і їй довелося змусити себе не слухати, оскільки в її голові вирувала битва між прокляттям і Реконструкцією.
The group continued in silence for the next hour. Luckily, no more enemies were encountered, and they soon reached a part of the residential area they had cleared out before.
Наступну годину група мовчала. На щастя, ворогів більше не зустрічали, і незабаром вони дісталися до частини житлової зони, яку розчистили раніше.
“We’ll be out in an hour,” the arcane mage said as they walked through another house. An empty square lay outside before them, and Jeremy motioned for the group to follow the mage’s lead.
«Ми вийдемо через годину», — сказав таємничий маг, коли вони проходили через інший будинок. Надворі лежав порожній квадрат, і Джеремі жестом попросив групу піти за прикладом мага.
As they reached the middle of the square, the tank suddenly spun around and deflected a spear with his shield. The weapon continued into the closest house and vanished again.
Коли вони дійшли до середини площі, танк раптом розвернувся і відбив спис своїм щитом. Зброя продовжила рух до найближчого будинку і знову зникла.
“Get back!” he shouted as he looked over at the Centurion that had emerged from a side street.
«Повертайся!» — крикнув він, дивлячись на сотника, що вийшов з бічної вулиці.
Ilea gasped, and the cold bloomed within her, deadening her senses and filling her with fear. She stumbled backward, and the smith grabbed her, strapping his shield to his back.
