І цього разу захисники були готові. Були присутні високопоставлені особи з інших країн і навіть члени Долоні Тіні.
She wanted to check on Dale first, but she was informed by some of the guards that he was home and likely asleep after an extensive shift during the attacks.
Спочатку вона хотіла перевірити Дейла, але охоронці повідомили їй, що він вдома і, ймовірно, спить після тривалої зміни під час нападів.
Alive and well then. Good.
Живий і здоровий. Хороший.
SEVENTY
СІМДЕСЯТ
A Dark Night
Темна ніч
Ilea walked through the silent city, enjoying the light breeze and the snow crunching beneath her boots. She decided to check on her blacksmith now that she knew the city was safe, at least for the time being.
Ілея йшла тихим містом, насолоджуючись легким вітерцем і снігом, що хрумтів під її черевиками. Вона вирішила перевірити свого коваля тепер, коли знала, що місто безпечне, принаймні на деякий час.
Reaching her destination, she was glad to see that Earl’s shop was still standing and that someone looked to be working inside.
Діставшись до місця призначення, вона зраділа, побачивши, що крамниця графа все ще стоїть, а всередині хтось ніби працює.
She reached the door and opened it. The well-oiled frame moved smoothly and silently as the bell at the top announced her presence. New addition?
Вона підійшла до дверей і відчинила їх. Добре змащена рама рухалася плавно і безшумно, коли дзвіночок нагорі сповіщав про її присутність. Нове поповнення?
“Earl, are you in?” she called, though it was more a warning for him. Her sphere had answered her question twenty meters ago.
«Граф, ви прийшли?» — гукнула вона, хоча для нього це було скоріше попередженням. Її сфера відповіла на її запитання двадцять метрів тому.
“Oh look who it is!” the smith exclaimed, coming out from the back of the shop laughing. “Come on in Il— what… what is that?!”
«Ой, подивіться, хто це!» — вигукнув коваль, вийшовши з задньої частини крамниці зі сміхом. — Давай в Іль — що... Що це таке?!»
He rushed to her faster than she’d ever seen him move before. Ignoring her outstretched hand, he touched her armor while stumbling over his words.
Він кинувся до неї швидше, ніж вона коли-небудь бачила, як він рухається. Не звертаючи уваги на її простягнуту руку, він торкнувся її обладунків, спотикаючись об свої слова.
“Ilea, what… where did you get this?”
— Ілея, що... Де ти це взяв?
Ilea wanted to change the subject, to perhaps have a normal greeting and some small talk, but the smith was thoroughly enthralled. Slightly exasperated, she removed a bracer and handed it to him, and he scrambled back into the workshop with his newly acquired treasure.
Ілея хотіла змінити тему, щоб, можливо, нормально привітатися і трохи поговорити, але коваль був у повному захваті. Трохи роздратована, вона зняла наруч і простягнула йому, а він поповз назад до майстерні зі своїм щойно придбаним скарбом.
Let’s hope he doesn’t ask what happened to everything I’ve destroyed in the meantime.
Будемо сподіватися, що він не запитає, що сталося з усім, що я зруйнував за цей час.
Ilea sighed and looked around the room as the door closed behind her, making the bell ring once again. With a blink, she followed Earl into his workshop and appeared next to the blacksmith, who was looking at the bracer through a series of different magnifying glasses.
Ілея зітхнула і оглянула кімнату, коли за нею зачинилися двері, від чого знову задзвонив дзвінок. Мигнувши, вона пішла за графом до його майстерні і з'явилася поруч із ковалем, який дивився на наруч через низку різних збільшувальних стекол.
“Are you alright, old man?” she asked with a smirk.
«З тобою все гаразд, старий?» — запитала вона з усмішкою.
“I am, I am… this! What is it called? It’s yours, I assume?”
"Я є, я є... цей! Як він називається? Це твоя, я гадаю?»
“It’s Dark Elf Juggernaut armor. It’s a whole set. Found it in a Taleen dungeon,” she said. “What’s it made of?”
"Це обладунки Темного ельфа Джаггернаута. Це цілий набір. Знайшла його в підземеллі Талін", - розповіла вона. — З чого він зроблений?
“I don’t know… I don’t know, but the feel of it… let me tell ya, rarely have I laid eyes on something quite as spectacular. Has anything managed to scratch it, dent it?”
— Я не знаю... Я не знаю, але відчуття від цього... Дозвольте мені сказати вам, що рідко коли я бачив щось настільки вражаюче. Чи вдалося йому щось подряпати, пом'яти?»
She thought quickly and shook her head. “No, nothing. It’s quite durable.”
Вона швидко подумала і похитала головою. — Ні, нічого. Він досить міцний».
Should’ve worn it before going into the Praetorian fight…
Треба було вдягнути його перед тим, як іти на преторіанський бій...
“Yes, that seems to be the case. Though it doesn’t have any ability to stop magical attacks or the elements…” he said as he put the bracer on top of different runes that lit up with ice and fire before the whole thing was engulfed in a red mist.
