“With the ones I’ll tear out of your skull, human!” the dagger shouted. Ilea made it vanish into her necklace.
«З тими, що я вирву з твого черепа, людино!» — крикнув кинджал. Ілея змусила його зникнути у своєму намисті.
“A rude one, eh?” Earl murmured.
— Грубий, еге ж? — пробурмотів граф.
“Just get me one, please. And thanks,” she said, downing the drink. “Mmm, that’s good.”
— Принесіть мені, будь ласка. І спасибі", - сказала вона, запиваючи напій. — Ммм, це добре.
A minute later, the smith returned and handed her a metal sheath that would show the blade. The dagger didn’t fit perfectly, but it would stay inside well enough. A strap on top made sure of that.
Через хвилину коваль повернувся і простягнув їй металеві піхви, на яких було видно лезо. Кинджал не підходив ідеально, але він залишався всередині досить добре. Ремінець зверху в цьому переконався.
Ilea summoned the dagger and put it inside the sheath.
Ілея викликала кинджал і поклала його в піхви.
“Happy? Then shut it,” she said. She didn’t get anything by way of response.
"Щасливий? Тоді закрийте його", - сказала вона. У відповідь вона нічого не отримала.
Earl was looking through the Taleen weaponry again, commenting on some small things to himself while Ilea looked at herself in the nearby mirror. Their peaceful moment was suddenly disturbed by the bell above the door ringing again. Earl went out to the workshop to see who it was while Ilea used her sphere to see what was going on.
Граф знову розглядав зброю Талін, коментуючи собі якісь дрібниці, а Ілея дивилася на себе в сусіднє дзеркало. Їхній спокій раптом порушив дзвінок над дверима, що знову пролунав дзвінок. Ерл пішов до майстерні, щоб подивитися, хто це, а Ілея використовувала свою сферу, щоб подивитися, що відбувається.
She noticed the people seemed tense, their hands close to their swords. Now, what business do you have with Earl?
Вона помітила, що люди здавалися напруженими, їхні руки були близько до мечів. Які у вас справи з графом?
“Oi, smith, how’s it looking on gold? Must be rather lucrative, what wi’ this attack an’ all,” one of the men said, his words clear to her enhanced ears. She could even see the sweat on his face.
— Ой, ковалю, як це виглядає на золоті? Мабуть, це досить прибутково, що це за напад і все, — сказав один із чоловіків, і його слова були зрозумілі для її розширених вух. Вона навіть бачила піт на його обличчі.
“Yeah, and what with all the guards protecting the walls, their eyes are quite… occupied, my friend,” a woman commented.
— Еге ж, і що з усіма вартовими, що охороняють стіни, очі в них зовсім... окупований, друже", - прокоментувала жінка.
There were now three people in the store, excluding Earl. Judging by their attire and weapons, Ilea thought the man was a warrior, the woman a mage, and the last man, who hadn’t talked yet, was a rogue or something similar. Even as she watched, the warrior unsheathed his sword and pointed it toward Earl.
Тепер у крамниці було троє людей, не рахуючи графа. Судячи з їхнього вбрання та зброї, Ілея подумала, що чоловік — воїн, жінка — маг, а останній чоловік, який ще не розмовляв, — пройдисвіт або щось подібне. Поки вона дивилася, воїн вийняв меч і направив його на графа.
“Hand over your gold right now, old man,” he said.
— Віддай своє золото прямо зараз, старий, — сказав він.
Then his eyes widened as Ilea used Blink and appeared in front of Earl.
Потім його очі розширилися, коли Ілея скористалася Морганням і з'явилася перед графом.
60, 46, and 82. Should theoretically be a cakewalk, Ilea thought as she identified the intruders. Guess they’re mercenaries or adventurers, low-level ones maybe tasked with keeping the peace so higher-level ones can focus on the elves? Or maybe they’re just opportunists.
60, 46 і 82. Теоретично це має бути легка прогулянка, подумала Ілея, впізнавши непроханих гостей. Здогадайтеся, що вони найманці або шукачі пригод, а низькорівневі, можливо, їм доручено підтримувати мир, щоб люди вищого рівня могли зосередитися на ельфах? А може, вони просто опортуністи.
“I suggest you leave. Earl’s closed,” she said, and the smith chuckled behind her.
"Я пропоную вам піти. Граф зачинився, — сказала вона, і коваль усміхнувся позаду неї.
“Not if they’re buying.” It was said jovially enough, but Ilea heard a slight tremor in his voice that pissed her off immensely. Earl was a good person. They were fucking shaking him down. A red mist began to fill her mind.
«Ні, якщо вони купують». Це було сказано досить весело, але Ілея почула легке тремтіння в його голосі, яке її дуже розлютило. Граф був хорошою людиною. Вони, блядь, трусили його. Червоний туман заповнив її розум.
“Shall we risk it, Lucy? I can’t read her,” the warrior said, talking to the woman in robes.
— Ризикнемо, Люсі? Я не вмію її читати", - сказав воїн, розмовляючи з жінкою в мантіях.
“All the strong ones are out there, bravely defending the city. Go for it.”
"Всі сильні там, мужньо захищають місто. Дерзайте».
The man started grinning immediately while Ilea just glanced back at Earl.
