Баришник дур-зіллям полностью

Це стало ясно, коли я прокинулася, бо обличчя Ісуса виявилось обличчям капітана Мітчелла: я зрозуміла, чому Елізабет, соромлячись, відмовила Гамфрі й отруїла себе; я зрозуміла, чому капітан Мітчелл, бувши настільки жахливо порочною людиною, називав мене своєю сестрою і чому місіс Мітчелл мала допомагати йому грішити. Цей день став днем моєї згуби, і відтоді капітан Мітчелл уже більше не приховував своєї справжньої натури. Знову і знову примушували вони мене приймати це зілля, поки вже не почало доходити до того, що я цілими днями марила, що Христос мій коханець. Ця пристрасть набула наді мною такої влади, що я вбила би будь-кого, хто став би на шляху до моєї пляшечки. Він встановив плату в п'ять фунтів за порцію, і я стала позичати в мого батька гроші, які він отримав від капітана Мітчелла, поки не віддала йому їх усі, і бідолашний батько прибув у Меріленд жебраком. Опісля мені нічого не залишалося, окрім як продавати свої послуги — місяць служби за одну пляшечку: я підписала бланк договору про найм на службу до капітана Мітчелла і стала його рабинею і курвою на все життя.

Увесь той час я жодного разу не бачила свого батька, та й не хотіла. Капітан Мітчелл сказав йому, що я занедужала і що гроші потрібні на ліки. Коли всі гроші вийшли, він, бідолаха, ледве не втратив розум; він благав дати йому ще грошей, але капітан Мітчелл намовив його укласти договір про найм із капітаном корабля, який потім продав би цей договір у порту. Мій батько продав себе спочатку на два роки, потім на чотири, і всі гроші перейшли до капітана Мітчелла як плата за мої ліки.

Одного дня, коли подорож добігала кінця, капітан Мітчелл дав своїй дружині дві пляшечки замість однієї, а потім ще дві, поки вона не померла просто в мене на очах. А що в нас не було лікаря і всі знали про хворобу пані, її поховали в морі й ніхто не ставив зайвих запитань. Коли ми добралися до Сент-Мері-Сіті, батьків контракт продали якомусь містеру Спердансу на східному узбережжі, і це було востаннє, коли я його бачила за ці п'ять років. Капітан Мітчелл перебрався до великого гарного будинку в Сент-Мері, і більше я вже не видавала себе за Елізабет Вільямс (окрім як у ліжку), а була С'юзен Воррен, його зв'язаною договором служницею.

Я звикла примовляти до себе «Сент-Мері-Сіті, Сент-Мері-Сіті», а в моєму опійному маренні воно було Сент-С'юзен-Сіті, і я панувала в цьому місті, а Христос сходив з небес і брав мене щоночі. Якось одного ранку наша сусідка, місіс Сісслі, сказала: «Міс Воррен, схоже, ви чекаєте на дитину», — а я й відповіла їй: «Місіс Сісслі, якщо я й чекаю на дитину, то не від чоловіка, мені її Святий Дух припослав». Але місіс Сісслі подумала, що я спала з якимось слугою з міста, і розповіла всю цю історію капітану Мітчеллу. Почувши цю новину, він страшенно розлютився, хоч саме він і був батьком; наказавши Марті Вебб, куховарці, зварити мені наступного ранку яйце, він вклав у нього якогось огидного надіб'я та примусив мене його з'їсти. Потім він вкутав свою шию рушником, сказав місіс Вебб, що він і сам хорує, та наказав не приймати жодних відвідувачів, поки він прочищатиме собі шлунок. То було якесь страшне сильнодійне надіб'я, і я три дні провела, сидячи на стільчаку. Крім того, я сильно захворіла, усе тіло вкрилося лупою, повилазили чиряки та прищі, у мене з голови й в соромітних місцях повипадало все волосся. Потім дитина в моїй утробі від того померла, і я зрозуміла, навіщо він дав мені це зілля…

«Ну, і що ти тепер собі думаєш? — сказав він. — Ти утнеш таку штуку зі мною знову?» А я відказала: «Те дитятко було святим, пане, то сам Ісус у вашій подобі припослав його мені». А він і каже: «Аякже, сам Ісус Христос! Немає такої людини, сестро, і Святого Духа ніякого немає!» І сказав, що він просто дивом дивується, як то весь світ стільки років дає себе дурити якоюсь байкою про чоловіка і голуба.

Ото всі ці блюзнірства почули місіс Вебб і місіс Сісслі, які частенько підслуховували під дверима, а що вони обидві були добрими християнками, то й донесли всю цю історію шерифові. Капітана Мітчелла притягли до суду присяжних, висунувши йому звинувачення в ошуканстві, вбивстві, перелюбстві, блудодійстві, блюзнірстві та в замаху на вбивство. Я зраділа від того, дарма що опій залишався в нього й моєму життю настав би кінець разом з його життям.