— Я запросила вас сюди, — почала Тарасваті, — на прохання Преподобної Ка’хи, — піфійка ледь схилила голову в бік рептилоїда. — Преподобна хоче дати вам розуміння мети нашої експедиції.
Вольск згадав, що Тарасваті одного разу вже використовувала цю формулу — «дати розуміння». Тоді Р’аавал насправді
Мабуть, Тарасваті прочитала його думки. Вона сказала:
— Колеги вже знайомі з
— Так, — кивнув техноархеолог, — мав нагоду ознайомитись. До речі, а чому розуміння
— Вас обрано, як приналежних до таємниці. Але перед тим я зроблю вступ. — Тарасваті витримала коротку паузу, наче набираючи до легень повітря, відтак продовжила: — Правляча ієрархія Ґорми була і є проти відновлення роботи порталів. Невідомо, скільки всього існує порталів і яких світів сягає їхня мережа. Ми не знаємо, кому відкриваємо двері. Проте виникла крайня необхідність встановити хоча б частковий контроль за цими транспортними шляхами. Ворог використовує технології давніх рас і буде постійно випереджувати нас, якщо ми не вийдемо на відповідний рівень можливостей.
— А з порталу на «вісімнадцятій-двісті шістнадцятій» ми зможемо контролювати мережу? — поцікавилась баронеса.
— В тій частині Галактики, котра відома ґ’ормітам, знайдено залишки приблизно трьохсот порталів. Більшість із них невідворотно зруйнована. Є невеликі «бічні» портали, що припинили функціонувати з невідомих ґ’ормітам причин. Вони називають їх згаслими або заснулими. За ними слідкують. Є припущення, що згаслі портали одного дня може використати ворог. В стані, що дозволяє функціональне відновлення, знаходиться чотирнадцять агрегатів, але лише шість із них відносяться до типу вузлових, конструкція яких дозволяє отримувати додаткову інформацію про роботу мережі. На 18КВ216:2 знаходиться один з вузлових. Метою нашої експедиції є не відкриття транспортного коридору, а, скажімо так, лише оволодіння позицією спостереження за мережею. Це важливо усвідомити вже тепер, до початку експедиції… А тепер Преподобна Ка’ха відкриє вам шлях до глибшого розуміння.
Вольск знов пережив розгортання сірого вихору, а відтак коротке, проте вкрай неприємне відчуття безодні. З неї повільно — майже урочисто, подумав техноархеолог, — виплила зеленкувато-срібляста куля крижаної планети. Як і видіння у кімнаті
Оператор видіння наблизила одну з ділянок планети, помережану коричневими борознами та пасмами льодових горбів. Крига тут їжачилася гронами гострокутних кристалів, а темні вкраплення відблискували, наче велетенські шматки антрациту. Поверхня планети усім своїм кристалічним безладом на мить застигла перед очима Вольска, а потім розкрила свої надра, і він ледь не втратив свідомості од відчуття стрімкого падіння. Він пролітав повз неозорі крижані каверни та насичені мороком глибинні озера, повз вигризені водою лабіринти печер і блукаючі ними скупчення світного газу.
В кінці мандрівки виявилася споруда, схему якої рептилоїди демонстрували в лабораторії. Портал стояв, наче злитий зі скельною основою, на якій розмістили його будівничі в ті забуті часи, коли міжзоряна холоднеча ще не скувала «вісімнадцяту-двісті шістнадцяту» крижаним панциром.
Створене для вигиблого життя опиралось розумінню чужої істоти. Воно відлякувало примарами незліченних епох, нагромадженням лінійного часу, що занурював у безглуздя будь-які спроби перекинути місток між расами, продовжити історію і знайти сенс.
«Забирайтесь геть, не турбуйте могили. Вам, марнотним і швидкосмертним, не хворіти таким різновидом величі», — шепотіли духи порталу.
Вольску дали зрозуміти: в надрах холоду, що панував над тутешньою матерією, ховалось ледь чутне тепло. Щось спало в глибині кристалічної сфери, підтримуваної плечами ферм з чорного базальту. Воно було сильним і небезпечним. У людських мовах не існувало слова для позначення того принципу відчуття, за допомогою котрого оператор видіння передав Вольскові знання про спляче тепло, про його силу та про небезпеку, що супроводжувала силу.
А ще йому бракувало слів, щоби закріпити знання про щось, що має ознаки життя, але, за великим рахунком, здатне лише вступати зі справжнім життям у корисну для себе взаємодію. Спляче тепло позначало собою щось подібне до тих псевдожиттєвих форм, якими оперували земні біотехнологи, але, на відміну від кіборгів і сінтейлів, його буття відчувалось принципово цільнішим та універсальнішим.
