Під час Другої смути Братство розкололось. Його члени воювали за різних претендентів, а іноді очолювали незалежні військові угруповання, що займались відвертим піратством. Найвідомішим з піратів — членів Братства вважається самозваний адмірал на псевдо «Грифо», рейдери якого протягом двох десятиліть успішно оперували у Секторі Капели. Репутацію «імперських воїнів» було підірвано. У 345 році земну резиденцію Братства знищили за наказом тодішнього командувача Першого флоту Маурісіо делла Варди. Де знаходиться сучасна резиденція — невідомо.
[13] Еарлан ІІ, який надзвичайно пишався званням Генерал-капітана «горобців Бата» та підтримував Братство в усіх його проектах, реформував спеціальний ранг, увівши поділ «воїнів» на три рівні — «кандидата», «дійсного імперського воїна» та «воїна-майстра». Для отримання рівня майстра воїн, окрім усього іншого, мав досягти найвищих ступенів у кількох видах бойових мистецтв, прийняти участь у сотнях бойових операцій, здобути навички досконалого маскування та опанувати таємну філософію, яку сповідувала верхівка Братства. Ця філософія (інколи кажуть — релігія) відома під умовною назвою «Вечірні міркування стоячої води».
Деякі з істориків вважають, що в основу «Вечірніх міркувань…» були покладені два старовинні трактати — «Книга П’яти Кілець» самурая Міямото Мусасі[14]та «Розмова стоячої води з паростками бамбука» кхмерського монаха Пітумакмо Екі.
Основу «Вечірніх міркувань…» складають присяги та «категоричні ландмарки» Братства. Воїни присягають на трьох таємних святинях у тому, що не порушать жодної з вісімнадцяти ландмарок (обмежуючих приписів) навіть за наказом імператора. Основу заборон складають вимоги не шкодити інтересам людства заради інтересів окремих персон, окремих кланів або ж окремих світів. Відступникам загрожує невідворотна смерть.
За всю історію Братства рівня майстра досягло не більш ніж півсотні з «горобців Бата».
<p><strong>6</strong></p>Борт лінкора L1 «Айн-Соф»,
орбіта планети Фаренго (9КВ97:2),
система зірки Таліс.
26 юна 417 року Ери Відновлення.
Тривимірну схему порталу рептилоїди розгорнули на найбільшому з демонстраторів лабораторної секції. Вся дослідницька група Ґвен Вей зібралась навколо нього. А на верхній оглядовій галереї, у зручних кріслах, розмістились вільні від чергування офіцери і техніки.
Обов’язки лектора взяв на себе рептилоїд з клану Па’фор, одягнений в захисний костюм яскраво-блакитного кольору. Преподобна сестра перекладала ментальну трансляцію на земну мову. У підсиленому автоматикою голосі Тарасваті несподівано вирізнилась специфіка піфійської вимови — розтягнуті голосні та шипляче пом’якшення «с» і «з».
«Піфійки полюбляють зображення змій, — згадала Ґвен застібки та фібули на одязі Преподобних жриць. — І шиплять, наче змії. Випадковий збіг?»
