Із передач.

Пошлють тебе як в другім «Домі»,

І не свари,

Як будуть літери знайомі,

І тільки три…

P.S. Мій шестирічний син просив дядь-телебосів не перекладати Вінні-Пуха, бо він його і так розуміє.

<p>Розмова з гарантом про бухгалтерію</p>

Довели нашого лідера держави. Долякали. Хто, питаєте? Звісно, коаліція. Розширювалися без усякого контролю. Називали себе «триста спартанців». Кого це не роздратує? Ну, і президент вдарив Указом. Йому кажуть: немає законних підстав. А він каже: ви перші порушили правила гри. І тут виникає просто таки гамлетівська колізія. Якщо депутати навіть дуже неприємні, чи можна повертати Основний Закон як дишло? В роздумах над цією проблемою і написався цей лист.

ЛИСТ ДО ГАРАНТА КОНСТИТУЦІЇ

Добридень, пане гаранте!

Розпустили, значить.

Пробили хлопцям куранти,

Нема сили бачить

Обличчя не милі,

І це зрозуміло:

Бо немає гарантій спокою

Від тих коаліцій,

«Триста» щоночі сниться,

За те — і по пиці!

Тільки дозвольте спитати:

Може ми й не демократи,

І освіта в нас бідна,

Але як же вона,

Конституція рідна?

Виходить, можна чхати

На дев’яносту статтю?

«Та тю!» -

Кричать мені орли Секретаріату, —

«Та в боротьбі з кучмізмом

Ми готові до всього,

Хоч до канібалізму!»

Доречі, про Кучму,

Наставника вашого і батька.

Той гайки закручував,

Але хочу сказать вам,

Гаранте-пане,

Данилович з екрану

Не присягав щомиті

На вірність цінностям

Демократичним,

Не казав, що в нього

Ручки помиті

Краще за всіх на світі.

Ну, і ще практичне

Одне запитання:

Чому переобрання

Гаранта чотири умови

Ви знаєте чітко,

А три умови

Ради розпускання

Вам і читати гидко?

Адже цифри — ваша стихія,

Ви — бухгалтер-відмінник.

Чи може, найбільша

Демократична цінність

Для вас просто влада?

Ваша і вашої патріотичної

Бригади?

Влада як сенс, як мета,

Як критерій?

А це вже, пане гаранте,

Подвійна бухгалтерія.

От і виходить —

Злетіла наша юна демократія

Мов птиця,

А ви її — Указом із гаубиці!

Зазнала, голубка, спотворень

Ще змалку…

Вам «птічку нє жалко»?

P.S. Даруйте, що мало посилався на юридичні джерела. Втім, поезія — то більше емоції. Та й в історії з Указом без емоцій теж не обійшлося.

<p>Небесний радник (сучасна фантастика)</p>

На червоному небі було три сонця. Одне зелене і два синіх. Планета драків — високорозвинутих ящерів — була невеличка. Рослин обмаль. І тільки це червоне, трохи гнітюче небо надавало величі місцевій природі.

— Я впевнений, що їх треба розпускати, — говорив український астронавт Рома Заварич своїм скрипучим голосом, — Розпуск парламенту — це звичайна міжпланетна практика.

— Ха… — втомлено видохнув Старий Драк, він же Верховний Шаман планети. Звук «ха» означав згоду після довгих коливань.

— Облиште сумніви, — вів далі Заварич, — мої експерти все прорахували. Ваші парламентарі вийшли з-під контролю, а це принижує вашу гідність.

— Ха…ха… — знову сказав Старий Драк, а коли Рома згадав про гідність, єдине око, що блимало посеред обличчя Верховного Шамана, стало темно-червоним як небо. Потім Старий Драк підняв свій важкий, весь у зморшках хвіст і декілька разів роздратовано вдарив ним по чорній підлозі.

Болючі сумніви, мов тарантули, шкребли темну душу старого ящера. Але авторитет українських радників був надто високим в галактиці. Про вірність українців демократичним цінностям на планетах розповідали легенди.

Старий Драк ще трохи повагався, потім повільно підсунувся до червоної кнопки і з останніх сил натис на неї темно-зеленою лапою.

Десь за межами Скляного палацу, де сиділи Рома Заварич і Верховний Шаман, почувся страшний скрегіт. Потім щось гупнуло так, що здригнулося червоне небо. А вже за мить і український гість, і Старий Драк крізь прозору стіну побачили, що сталось.

Перейти на страницу:

Похожие книги