Керував цим псевдоштурмом відомий луганський політик В’ячеслав Серпокрилов (на той момент — голова місцевого осередку партії УДАР), який мав у місті репутацію провокатора. Серпокрилов багато років займався організацією різноманітних акцій та замовних мітингів, створював фейкові громадські організації та рухи, був залучений до регіональних осередків різних політичних сил. Залежно від ситуації він працював як проти регіоналів, так і в їхніх інтересах. Раніше йому доводилося співпрацювати, зокрема, й з Арсеном Клінчаєвим.
У 2009 році разом із Клінчаєвим Серпокрилов створив громадське об’єднання «СССР» (Союз «Соціальна справедливість і розвиток»). На презентації цієї організації Клінчаєв охоче взяв участь у постановочній бійці з «українськими націоналістами», спеціально найнятими для того, щоб надати заходу побільше драматизму.
Спроба Серпокрилова 22 лютого 2014 року організувати дивний та безглуздий псевдоштурм Луганської ОДА, судячи з усього, теж була провокацією, яка у підсумку призвела до ескалації антиукраїнських настроїв у Луганську. По суті, лідер луганського УДАРу та його люди зіграли роль тих самих кривавих радикалів, якими Єфремов і Пристюк цілий місяць лякали луганчан. До епізоду біля Луганської ОДА Серпокрилов жодного разу не був помічений на луганському Євромайдані, лідери якого відразу ж відхрестилися від участі у цьому нальоті.
Будівля обладміністрації «охоронялася» кількома активістами «Луганської гвардії» — проросійської громадської організації, яка була заснована у січні 2014 року та фінансувалася місцевими регіоналами. Чи була в реальності сутичка між людьми Серпокрилова та активістами «Луганської гвардії», що намагалися «захищати будівлю ОДА», — не ясно. На наявних відеозаписах складно щось розібрати, тож вельми вірогідно, що обидві сторони лише імітували бійку. У темряві пролунали постріли, але хто стріляв і куди — зрозуміти було неможливо.
Свідки подій стверджують, що «штурмувальники» навіть не наблизилися до будівлі ОДА і весь час перебували у сквері навпроти. Зрештою, «штурм» закінчився нічим, люди Серпокрилова розсмокталися по дворах, однак мети було досягнуто: інформагентства опублікували новини про «атаку радикалів на Луганську обласну раду», які зі швидкістю світла розлетілися у соціальних мережах.
Після цього інциденту містом поповзли панічні чутки про те, що до Луганська, нарешті, доїхав «Правий сектор» і влаштував криваві заворушення. «Штурм» Серпокрилова мобілізував радикально налаштованих проросійських луганчан. До будівлі обласної адміністрації підтягнулися люди, озброєні ланцюгами, битками та арматурою. Незабаром перед ними тріумфально з’явився Олександр Єфремов, який пообіцяв «захистити Луганськ від свавілля».
Депутати Луганської облради збиралися на екстрену сесію. Регіонали виглядали розгубленими. Усі вже знали, що Янукович утік, і чекали, що скаже Єфремов. Хедлайнером заходу був депутат Луганської облради, власник заводу «Автомотозапчастина» Андрій Недовес. Він атакував президента–банкрута.
«Я останні кілька років повторюю одне: Межигір’я та «сім’я» заженуть цю країну до ями, з якої ми не зможемо вибратися, і що «сім’ю», і нас, людей, які посадили його на трон, — винесуть на вилах. Ми — на межі цієї ситуації», — сказав він.
Однак відразу ж після цього зізнання Нєдовєс почав закликати депутатів облради до актів громадянської непокори.
Сенс його виступу зводився до того, що противники Майдану мають почати боротьбу проти активістів–майданівців із застосуванням їхніх же методів.
«Подивіться список убитих. Подивіться адреси та прізвища. Дев’ять із десяти — це люди із заходу. Киян там не було. Центральна, а здебільшого — західна Україна. Респект їм за це. Вони змогли зробити те, що вважали за потрібне. Тепер ми повинні у них повчитися актам громадянської непокори», — говорив із трибуни Нєдовєс.
