Прийшли сини Божі, щоби стати перед Господом. Прийшов і Сатана між ними.

Господь спитав Сатану: «Звідкіль ти прийшов?»

Відповів Сатана Господеві й мовив, як здавна: «Кружляв я по землі й ходив довкола неї».

Господь сказав Сатані: «А чи звернув ти увагу на слугу мого Ім’ярек? Нема бо на землі нікого, як він, щирого й праведного державця, богобоязливого й такого, що цурався б зла».

Сатана відказав Господеві й промовив: «Хіба намарно Ім’ярек боїться Бога?

Хіба ти не благословив його землі достатком та не звеличив поміж інших народів? Та простягни лиш руку твою, применш його достаток і зміцни ворога його: побачиш, чи не лихословитиме тебе у вічі».

Господь сказав Сатані: «Гаразд! Усе, що він має, — у твоїй руці».

І пішов Сатана геть з-перед лиця Господнього, і вернувся у світ.

Та державець Ім’ярек повівся не так, як Іов. І коли землі його спіткали злигодні, а в народу його применшився достаток, як побачив він, що вороги зміцнилися, пойняли його страхи і втратив він віру в Бога, намисливши собі: мушу завдати удару, перш ніж ворог мій зможе взяти мене голіруч.

— І сталося так у ті дні, — правив далі брат-читець:

Перейти на страницу:

Похожие книги