Хребет Дракона полностью

У той час, коли Адан намагався заснути під зірками в таборі Утауків, рука Пенди вільно лежала у нього на грудях, а сама вона щільніше притиснулася до нього, лежачи на м’яких покривалах. Ксар вмостився на низькому кущі поблизу. Птах-рептилія форкав і хрипів уві сні.

Повітря було свіжим, і Адан відчував запах диму від багаття, чув тиху музику струнного інструмента, яку вигравали більше для медитації, ніж заради розваги. Він досі відчував аромат страв, якими його частували у наметі Шелли дін Орр.

Так і не заснувши, він задумливо гладив довге темне волосся Пенди, милуючись її красою, поки вона спала при світлі зірок. Він розмірковував про щиру довіру, яку вона та її батько виказали, привівши його до таємниць Утауків, до неймовірної скарбниці знань та мережі агентів і спостерігачів, яких ніхто більше не помічав.

Інші мандрівники Утауки повідомили про таємничі чутки з півночі, можливо про нові свідчення появи Лютих. Інших Лютих? Чи були це смертні вороги, про яких попереджала королева By? Адан замислився, чи король Колланан бачив причину для тривоги в Нортеррі. Молодий король уже написав батькові про піщаних Лютих і передав зловісні новини від них, але його дядька Колла, можливо, варто попередити. А що, як ті інші Люті вже прибули з крижаної пустки, щоб напасти на Нортерру?

Лежачи без сну, Адан відчув холодок, сприймаючи небезпеку вельми серйозно. Він вирішив, що не марнуватиме часу, а одразу вирушить на північ, аби побачитися з Коллананом віч-на-віч. До Феллстаффа він міг би дістатися за п’ять днів, якщо хтось із Утауків покаже найкоротший шлях звідси. Це набагато швидше, ніж повернутися до Баннрії, готуватися до подорожі, писати листи й відсилати гінців. Він просто вирушить туди. Чомусь він відчував, що Утауки радо сприймуть таке рішення.

За рівномірним диханням Пенди Адан точно знав, що, на відміну від нього, вона міцно спить у його обіймах, почуваючись у безпеці в його присутності та серед свого народу. Дивлячись на зорі вгорі, він побачив слабку жовту смуту, швидкий шепіт падучої зірки, і подумав про часи, коли разом з батьком вдивлявся в сузір’я на оглядовому майданчику замку Конвера, розмірковуючи про багато інших світів, що їх створили боги Лютих.

Тисячі років люди освоювали й обживали зруйнований війною континент, відновлюючи його природну красу, хоча магія й була ослаблена. Але якщо піщані Люті з’являлися з посушливих пустищ, а крижані Люті сунули з півночі, то що робити, якщо вони захочуть повернути свої землі? Що, коли вони хочуть знову поневолити людство, як робили це в минулому? By запропонувала союз, але чи можна їй довіряти?

Адан мусив діяти проти цієї загадкової небезпеки... і не лише він один. Він поговорить із Коллананом якомога швидше. Він лежав і дивився на зорі, але не знаходив у них спокою, як раніше.

Зі сходом сонця табір Утауків прокинувся. Вогнища для приготування їжі, затріскотівши, знову ожили, щоб нагріти воду для ранкового чаю. Небоги Шелли приготували казан здобреної медом каші, і Гейл Орр приніс три миски, якось утримуючи їх усі в руках і запропонувавши по одній Адану та Пенді. Побачивши мішки під очима старого, Адан засумнівався, що той спав уночі. Судячи з його прямої спини і твердого виразу обличчя, було видно, що Гейл прийняв для себе рішення.

— Годі мені висиджуватися, набираючи жиру на свої кістки, моє серденько, — сказав він Пенді з ноткою провини в голосі. — Хоча мені до смаку затишок моїх покоїв у замку Баннрія, я не можу нехтувати тим, що відбувається у світі. Це занадто важливо. Здається, я ще не закінчив вибудовувати свій спадок.

Пенда тримала миску з кашею, але й ложки до рота не взяла.

— Про що ти?

— Мені потрібно здійснити подорож. Після вчорашньої розмови я зрозумів, що й досі ми маємо занадто багато питань. Кра, я можу зробити те, що залежить від мене. Я ще не старий, і думаю, що маю ще одну подорож або дві, які чекають на мене. — Притримуючи миску з кашею між грудьми та лівою рукою, він узяв дерев’яну ложку і поклав кашу до рота. — Я збираюся в Ішару. Я знайду торговельне утаукське судно і попрошуся на борт. — Він замислився. — З моїм сімейним рангом вони навіть можуть зробити мене капітаном торговельного судна.

Адан знав, що Утауки можуть подорожувати безперешкодно, навіть якщо між Співдружністю та новим світом дуже напружені стосунки.

— Навіщо вирушати до Ішари? Що ти очікуєш там знайти?

— Я хочу дізнатися, чи є там свідчення про Лютих, натяк на те, що стародавня раса може з’явитися в новому світі. Нам потрібно це знати.

— Люті ніколи не були частиною Ішари, — сказав Адан. — Вони воювали на цьому континенті.

— І мало його не знищили, — сказала Пенда, а потім змінила тон, наче щось спало їй на думку. — Кра, магія все ще сильна в новому світі! Що зупинить Лютих від походу туди?

— Нам потрібно це знати. — Гейл Орр потер кінчиком черевика об землю. — Я повернуся і розповім про все, що дізнаюся.

— І ти також повідомиш про це Старфолла, бо ж він є частиною нас, нашої родини та нашого плетива.

— Як ми й домовлялися, моє серденько.