Хтось знайомий полностью

Ларрі вдома лише годину. Його валіза досі стоїть унизу сходів. Бекі приготувала його улюблену страву — лазанью з часниковим хлібом. І пиріг. Вони саме доїдають пиріг. Вони обговорювали телефоном убивство Аманди, доки його не було, і ще в більших подробицях — за їжею. Ларрі очевидно приголомшений. Бекі нічого не казала йому про власну залученість до розслідування. Знає, що доведеться пояснювати, і це її жахає. Але він щойно приїхав додому, і вона чекає на слушну мить.　

Коли дзвонять у двері, вона підстрибує, щоб відчинити. Бачить на порозі промоклих детективів і дивиться на них, очам не вірячи.　

— Він щойно повернувся, — каже Бекі.　

— Боюся, це не може зачекати, — квапиться Вебб. — Можна нам увійти?　

— Ми зараз вечеряємо, — заперечує вона.　

— Хто там? — гукає з кухні Ларрі й з’являється позаду неї, витираючи рота серветкою. Підходить і стає поряд. — Хто це? — питає він.　

Бекі знає, що нічого не може вдіяти.　

— Це детективи, про яких я тобі розповідала, — втомлено промовляє вона. — Розслідують убивство Аманди.　

— Заходьте, — каже чоловік.　

Вебб проминає повз неї, а слідом за ним Мун.　

— Можна взяти ваші пальта? — пропонує Ларрі.　

Бекі спострігає за чоловіком, доки той розвішує мокрі пальта детективів. Її серце калатає в грудях, в роті пересихає.　

Ларрі ніколи їй не пробачить.　

Бекі вмикає кілька ламп, і всі вони сідають у вітальні. Надворі стемніло, у переднє вікно періщить дощ.　

— Не знаю, як багато ваша дружина розповіла вам… — починає детектив Вебб, скоса поглядаючи на Бекі.　

«Покидьок».　

— Я майже нічого йому не розповіла, — каже Бекі. — Кажу ж, він щойно повернувся додому.　

Ларрі нервово поглядає на дружину. Раптом вона просто хоче, щоб усе скінчилося якнайшвидше. Не може чекати, доки сокира впаде їй на голову.　

— Ларрі, я маю тобі дещо розповісти, — нітиться Бекі. їй майже відбирає мову. — Я все одно мала б сказати тобі. — Вона глитає. — Присягаюся, я сказала б…　

— Сказала б що? — питає Ларрі. Він явно нервується.

І вона випалює, дивлячись у підлогу:　

— Я спала з Робертом Пірсом. Коли тебе не було. Вони про це дізналися, коли розслідували вбивство його дружини.　

Нарешті Бекі підіймає очі й поглядає на свого чоловіка. Той сидить нерухомо, зовсім блідий з лиця.　

— Пробач.　

Здається, Ларрі цілковито приголомшений. Авжеж, приголомшений. Він ніяк від неї цього не очікував. Вона заплющує очі.　

— Як ти могла? — промовляє він.　

— Пробач, — скімлить вона, розплющуючи очі.　

Ларрі виразно дивиться на двох детективів поліції й каже:　

— Мабуть, вам краще піти.　

— Боюся, ми маємо поставити кілька запитань, перш ніж підемо, — говорить Вебб.　

Бекі переводить на детективів злий, обурений погляд і чекає. Не хоче їм допомагати.　

— Ми говорили з Полом Шарпом, — каже Вебб.　

Бекі пригадує, що саме розповіла вранці цим самим детективам. І стурбовано думає про Олівію.　

— З Полом? — здивовано перериває Ларрі.　

їй раптом спадає на думку, що, можливо, Ларрі знав про Пола й Аманду.　

— Пол зустрічався з Амандою, — каже Бекі.　

— Ми цього не знаємо, — м’яко завважує Вебб.　

Вона обертається до нього.　

— Він це заперечив?　

— Так, заперечив.　

Бекі фиркає.　

Вона знає, що саме бачила.　

— Він визнав, що говорив з Амандою того вечора в її машині, — розповідає детектив. — Але каже, що застерігав її. Вважав, що в неї роман з колегою з його роботи, і радив їй відступитися.　

Промовляючи це, Вебб дивиться на Ларрі.　

— Правдоподібна історія, — саркастично каже Бекі, очікуючи, що чоловік її підтримає.　

Але Ларрі просто мовчить.　

Вебб продовжує:　

— Власне, він сказав, що вважає, буцімто в Аманди був роман з вашим чоловіком. Адже це так, містере Гаррісе?　

Бекі дивиться на свого чоловіка, ошелешена.　

Тепер Ларрі хитає головою — узад-уперед, повільно, насуплено.　

— Ні. У мене не було з нею роману. Не можу повірити, що Пол вам таке сказав.　

У Бекі голова йде обертом. Усі дивляться на Ларрі.　

— Це неправда, — заперечує Ларрі. — Я не спав з Амандою.　

Він зухвало дивиться на інших.　

— Чому він таке сказав, якщо це неправда? — питає Вебб.　

Ларрі нервується.　

— Річ у тім, що Пол вважав, ніби в мене роман з Амандою. Він говорив зі мною про це. Я заперечив, бо це неправда. Гадав, що він мені повірив. У голові не вкладається, що він обговорював це з Амандою.

— Чому він вважав, що у вас із нею роман? Навіть після того, як ви це заперечили? — наполягає Вебб. — Є версії?　

Бекі вловлює сарказм у тоні детектива.　

— Ви маєте зрозуміти, якою була Аманда, — починає Ларрі, немов захищаючись. — Вона була приваблива. Іноді працювала в нашому офісі. Вона могла поводитись… неналежним чином. Одного дня вона була у мене в кабінеті й поводилась непристойно, і Пол це побачив.　

— Ви маєте проговорити це вголос для нас, містере Гаррісе, — каже Вебб і дивиться на Ларрі, доки той не кривиться.　

Неохоче, червоніючи від сорому, Ларрі зізнається:　

— Вона займалась оральним сексом.　

— З вами.　

— Так.　

Бекі приголомшено дивиться на чоловіка, їй геть відібрало мову.