У кімнаті для допитів Роберт Пірс холодно дивиться через стіл на двох детективів, які так сильно дошкуляють йому. Коли незадовго до цього детектив Вебб зателефонував йому додому й спитав, чи готовий він під’їхати до відділку й відповісти ще на кілька запитань, Роберт ретельно зважив свою позицію, перш ніж погодитися. Підозрював, що, якщо він відмовиться, вони просто прийдуть до нього додому й заарештують. Тому він тут.
Роберт знає, що його підозрюють в убивстві, хоч і не кажуть цього.
Він мусить переконати їх у протилежному.
— Я під арештом? — питає він.
— Ні, — каже Вебб, — ви знаєте, що ні.
— Тоді чому в мене таке відчуття?
— Ви можете піти будь-якої миті, — запевняє детектив.
Роберт не рухається.
Вебб відкидається на стільці й починає:
— Ви знали, що у вашої дружини був роман?
Пірс насторожено поглядає на нього.
— Ні. Я вже вам казав.
— А ви знали, що ваша дружина мала репутацію кокетки й… зрадниці?
Роберт відчуває, як смутніє його обличчя, але зберігає спокій.
— Ні, я точно про це не знав. Але вона була дуже приваблива, дуже впевнена в собі жінка. Люди пліткують.
— Так, пліткують. — Детектив Вебб нахиляється вперед. — Ми говорили з багатьма людьми з місць тимчасової роботи Аманди. До деяких компаній вона влаштовувалась регулярно. Однією з таких була «Фен-шоу Фармасьютікалз».
— Так, їй подобалось там працювати.
— Зі слів тамтешніх працівників, вона мала певну репутацію, — каже детектив.
Роберт нерухомо дивиться на Вебба, відмовляючись ковтати наживку.
— Репутацію жінки, яка займається сексом у ліфті, наприклад, — уточнює Мун.
Він мовчки зиркає на неї.
— Власне, — каже Вебб, — ми вважаємо, що знаємо, хто мав роман з вашою дружиною.
Кілька секунд Роберт мовчить, а тоді знизує плечима.
— Можливо. Я ж вам казав. Я не знаю, що думати, відколи дізнався, що вона брехала мені про поїздку з Керолайн. Можливо, вона
— Ви абсолютно в цьому впевнені? — питає Вебб.
— Так. Я довіряв Аманді, — каже Пірс, відкидаючись на стільці.
— І все ж ви зраджували її з сусідкою, — втручається Мун.
Він пронизує її жорстким поглядом. Своїми нападками вона його дратує.
— То була мить дурості. Бекі сама прийшла до
— Невже? — питає Мун, вигинаючи брову.
Вона йому не подобається. Не подобається жоден з них. Він думає встати й піти. Знає, що має право зробити це, — він перебуває тут добровільно.
А Мун продовжує діймати його:
— Ви не спитали, з ким у вашої дружини був роман.
— Можливо, тому, що не хочу знати, — прямо відповідає Роберт.
— А може, тому, що вже знаєте? — припускає Вебб.
Пірс ворожо поглядає на детектива.
— Нащо ви це кажете?
— Ми вважаємо, що вона спала з вашим сусідом Ларрі Гаррісом.
Раптом його охоплює лють, але він намагається приборкати свій гнів.
— Я не знав.
— Звісно, не знали, — лагідно каже Вебб. — Ви ж не для того спали з Бекі Гарріс, щоб помститися коханцеві своєї дружини? Ви б так не вчинили, ні? Як і не вбили б свою дружину.
Ґленда чекає в «Бобі» на Олівію. Та спізнюється. Ґленда знов поглядає на годинник і питає себе, що її затримує. Запізнюватися кудись — це на Олівію не схоже.
Нарешті вона з’являється, розгублена, і прямує до столика. Ґленда навмисно обрала столик, за яким їх не підслухають. Вочевидь, це не завадить.
Олівія сідає. Вона помітно засмучена.
— Що сталося? — питає Ґленда.
— Ти маєш пообіцяти мені, що
Ґленда випрямляється.
— Авжеж. Обіцяю. Я й так багато чого не розповідаю Кіту. То що сталося?
Олівія понижує голос і каже:
— Здається, Бекі Гарріс вважає, що в Пола був роман з Амандою.
Наче електричний струм пробігає уздовж хребта Ґленди. Вона з тривогою дивиться на Олівію.
— Чого б їй так думати?
Доки Олівія пояснює, Ґленда намагається осмислити все, що чує про недавню розмову Олівії з Бекі. Але важко приміряти це на чоловіка, якого вона знає роками.
— Пол не став би тебе зраджувати, — заперечує Ґленда. — Я просто в це не вірю.
— Я теж, — каже Олівія, і її голос бринить від емоцій. — Але чому Пол не розповідає про це мені? Чому не зізнається, що говорив з Амандою? Чому мовчить про те, що вважає, ніби в Ларрі був з нею роман? Чому приховує, що його допитувала поліція?
Ґленда чує, як у голосі Олівії наростає істерика.
— Не знаю, — неспокійно каже вона.
— Я гадала, у нас міцний шлюб. Ми чесні між собою. Повірити не можу, що він приховував це від мене.
— Якщо Пол розповів поліції, що, на його думку, Ларрі спав з Амандою, а він її відраджував, я йому вірю, — твердо промовляє Ґленда. — Гадаю, імовірніше, Ларрі зраджував Бекі, ніж Пол зраджував тебе, так?
Олівія киває.
Здається, для неї полегшення чути це від когось іншого.
— Власне, я, мабуть, і не мала тобі розповідати, але…
— Що?
— Бекі зізналася мені, що спала з Робертом Пірсом. До зникнення Аманди.
Ось тепер Ґленда щиро приголомшена — цього вона точно не очікувала.
Нарешті вона каже: