«…Нам треба негайно зустрітися… — говорив той схвильовано. — Усе значно гірше, аніж ми могли собі уявити».
Космо був дуже стривожений, здавалося, він от-от заплаче.
«Ми в небезпеці, у великій небезпеці, — повторив він. — Я не можу розповісти тобі зараз, а тому приходь до мене, тільки-но почуєш моє повідомлення. Чекатиму на тебе до восьмої, потім візьму доньку й дружину і вивезу їх з Рима».
Повідомлення закінчилося. Маркус поглянув на годинника: десять хвилин на восьму. Він міг ще встигнути, якщо поквапиться.
Тієї миті його цікавило не так відкриття Космо, як причина його нестримного страху.
Сандра знала Пію Рімонті.
Вони часто перемовлялися. Востаннє обмінялися думками щодо крамниці спортивного одягу. Вона теж ходила до спортзалу й збиралася записатися на курси пілатесу.
Пія не була одружена, але з їхніх розмов Сандра зрозуміла, що їй дуже кортіло завести сім’ю з нареченим, якого, якщо Сандра не помилялася, звали Іван. Пія говорила, що вдача в нього ревнива і власницька, саме тому вона надала рапорт з проханням перевести її з відділку активної служби на офісну роботу — так наречений принаймні завжди міг знати, де вона. Пія була молодою закоханою дівчиною. І попри те що завжди мріяла служити в поліції, вона охоче погодилася б на такі зміни в житті. Сандра ніколи не забула б її щирої усмішки й того, що в барі квестури вона полюбляла замовляти каву з кубиком льоду.
Після того як зранку їй довелося фотографувати оголене поранене тіло Пії, вона не могла прийти до тями. Майже механічно завершила процедуру фотоогляду місця злочину; здавалося, якась частина її єства захолола від жаху, ніби під впливом анестезії. Їй не подобалося оте відчуття, однак без такого несподіваного захисного щита вона не змогла б витримати ані хвилини.
Коли той монстр минулої ночі зрозумів, що перед ним двоє поліціянтів, він розправився з Пією особливо жорстоко. Спершу вистрілив у живіт, щоб вона не мала змоги захищатися, потім роздягнув і знущався з неї принаймні з пів години. Коли знайшли її тіло, вона була в наручниках, прикута до стовбура дерева, який обіймала обома руками. Убивця порізав їй усе тіло мисливським ножем. Стефано Карбоні дісталося менше. За словами судмедексперта, монстр вистрілив йому в груди, поціливши в артерію. Смерть була миттєва.
Коли з операційного центру спробували зв’язатися з двома агентами по рації, як то робилося зазвичай щогодини, відповіді не отримали. Тоді надіслали для перевірки поліційний патруль, який і повідомив про страшний злочин.
Загальну картину подій уже з’ясували. Було вжито всіх застережних заходів з боку квестури з метою попередження витоку інформації.
Подвійне вбивство сталося неподалік від старого відрізку Аппієвого шляху, де того вечора помітили незвичне пожвавлення транспорту. На той час це було єдиним незвичним фактом, за який можна було зачепитися.
Віцеквестора Моро аж тіпало від люті. Операція «Щит» провалилася. А смерть двох агентів обернулася для поліції цілковитою поразкою.
Окрім того, монстр ще й познущався з тіла Пії Рімонті, розфарбувавши їй обличчя пудрою та губною помадою. Можливо, і цього разу зробив фото напам’ять про свою роботу. Хай би якою була мета того ритуалу, Сандрі він видавався відразливим.
І цього разу ніяких слідів ДНК убивці, ніяких відбитків пальців.
Разом з іншими членами команди ЦОС під проводом Моро Сандра переступила поріг квестури, повернувшись з місця злочину. Ціла юрба журналістів та фотографів товклася у фоє, чекаючи саме на Моро, який без будь-яких коментарів роздратовано проштовхнувся між ними до ліфтів.
Серед присутніх у фоє Сандра помітила матір Джорджо Монтефйорі. Жінка, що так наполегливо вимагала в поліції повернути їй особисті речі сина, тепер стояла там, стискаючи в руках пластиковий пакунок, яким намагалася привернути увагу Моро.
Віцеквестор звернувся до одного зі своїх підлеглих, говорив тихо, однак Сандра розібрала його слова:
— Приберіть мені з очей оту жінку. Поводьтеся чемно, але рішуче.
Сандрі стало шкода бідолашну, однак у душі вона розуміла роздратування Моро. Убито двох їхніх колег, зараз тут не було місця для виявів психозу матері потерпілого, навіть пояснюваного болем.
— Почнімо розслідування від самого початку, — оголосив віцеквестор членам групи, що зібралися в оперативному залі й майже відразу перейшов до оновлення зазначених на стіні попередніх деталей, додаючи до них ті, що їх вони знайшли на місці нового злочину.
