Магам можна все полностью

І знову я відчув, як піднімається зсередини тепла голчаста хвиля. Як невидимі вістря поколюють пучки пальців.

Щось важливе. Не випустити.

ПИТАННЯ: Назвіть відомі вам магічні об’єкти й незалежні магічні предмети.

ВІДПОВІДЬ: Велика Ложка, Швидкі Чоботи, Добра Ялина, Будинок Одягу, Дуб-з-Очима, Жорстока Скрипка, Брехливе Дзеркало, Приватна Банка, сабая, Свіже Джерело, Сітьовий Чорнорот, Диво-з-Надр.

ПИТАННЯ: Яке значення в житті мага має символічний птах?

ВІДПОВІДЬ: Посвячена сова є символом належності до магічної спільноти, предметом клятв і проклять, а в деяких випадках й обітниць. Найсерйознішою є обітниця посовництва, коли два маги, що володіють однією й тією самою совою, об’єднуються узами куди сильнішими, аніж навіть родинний зв’язок. Сила цих магів, об’єднавшись, зростає багатократно, зате кожний із них стає залежним від свого посовника. Саме ця остання обставина обумовила відносну рідкість таких обітниць.

ПИТАННЯ: Яка середня тривалість життя призначеного мага?

ВІДПОВІДЬ: Шістдесят років для магів четвертого ступеня, сімдесят — третього, вісімдесят — другого, сто — для магів першого ступеня. Існує думка, що призначений маг, досягнувши рівня надступеневого, дістає можливість жити вічно. Так звані «викопні маги» — за переказами, маги з минулого, за природою своєю призначені, однак наділені надзвичайною силою завдяки прожитим вікам…

ПІДСУМОК: Теоретичну частину випробування претендент пройшов не без похибок (до яких належить згадування пустих здогадів), однак загалом задовільно. Пропоную перейти до практичних випробувань.

В оселі ювелірів уже всі спали. Служниця спершу позіхала, потім, налякана моєю наполегливістю, погрожувала викликати варту; потім, нарешті, пішла будити хазяїна.

— О… Пане… зі Таборе… Як несподівано… Є новини? Скажіть, ви знайшли?..

У наступну секунду ювелір витріщився на дорожню валізу біля моїх ніг. Певно, зі сну йому здалося, що я переїжджаю до них жити — назовсім.

— Поки що ні, — сказав я, дозволяючи йому підхопити валізу й занести її до передпокою. — Але є одне дуже важливе питання… Скажіть, будь ласка, вашу дружину можна зараз розбудити?..

Сонна ювелірша в очіпку була ніби молодша за свої роки. І симпатичніша.

— Перепрошую, що потурбував, пані Філло… Коли ви востаннє бачили вашу подругу Тиссу Граб?

— Тоді, — була вичерпна відповідь. — Ну, тоді… Перед тим. Коли ходили за покупками…

— Тобто в день вашого зникнення?

— Так…

— Ви не намагалися розшукати її потім?

— Намагалася… та…

Ювелір нервово провів долонею по залишках волосся:

— Пане Хорте зі Таборе… Пізня пора, і…

— Хіба не ви просили мене знайти злочинця? Хіба не заявилися для цього до мене в готель — о ще пізнішій, прошу завважити, порі?

Він почервонів. Навіть лисина стала яскраво-червоною:

— Пане зі Таборе… Філлі пора спати. Якщо хочете, я відповім на всі ваші питання… Ви не заперечуєте?

Я подумав. Перевів погляд із чоловіка на дружину й назад:

— Ні, пане Ягоре… не заперечую. На добраніч, пані Філло, ще раз перепрошую…

Вона пішла. Ювелір облизнув тонкі губи:

— Я підозрював цю Тиссу. Вона мені не подобалася. Щонайперше я кинувся розшукувати її, адже Філла пішла з нею й не повернулася! Я довідувався, але вона як у воду пішла. Я…

— Її бачили після зникнення вашої дружини? — перебив я.

— Так, — сказав ювелір крізь зуби. — Вона повернулася до себе додому, до кімнати, яку вона наймала…

— На вулиці Стовпників, — докинув я. Ювелір глянув на мене без подиву: