Мою медичну аферу (як її називає Беттередж) тепер неминуче треба відкласти до наступного понеділка. Завтра увечері робітники затримаються в домі до ночі. А наступного дня традиційна тиранія неділі, — одна з інституцій цієї вільної країни, — так розподілила поїзди, що просто неможливо запросити когось приїхати до нас з Лондона. До понеділка нічого більше робити, залишається тільки уважно доглядати за містером Блеком і тримати його, якщо можливо, точно в такому стані, в якому я побачив його сьогодні.
Тим часом я умовляв його написати містерові Бреффу і підкреслити прохання, аби він був присутній як свідок. Я навмисне обрав стряпчого, бо він був сильно упереджений проти нас. Якщо нам пощастить переконати
Містер Блек написав також сищикові Каффу; а я надіслав кілька рядків міс Веріндер. З ними і зі старим Беттереджем, який є вельми важливою особою в родині, у нас буде доволі свідків, не рахуючи місіс Меррідью, якщо вона настоїть на тому, аби принести себе в жертву думці світу.
Містер Блек сьогодні знову не зовсім здоровий. О другій годині він мені признався, що відкрив шухляду, в якій заховав сигари, і йому коштувало великих зусиль замкнути її знову. Після цього він викинув ключ у вікно. А сторож знайшов його на дні порожньої цистерни і приніс сьогодні вранці — така доля! Я забрав цей ключ собі до вівторка.
Першочергове й найважливіше питання — це здоров'я містера Блека.
Наскільки я можу судити, він обіцяє (у фізичному розумінні) бути сьогодні таким же чутливим до дії опіуму, як був у цей час рік тому. Він перебуває зараз у стані нервової сприйнятливості, яка межує з нервовим подразненням. Колір його обличчя легко міняється; руки в нього тремтять; він здригається при раптовому шумі і при несподіваній появі будь-кого.
Усе це результат безсоння, котре, в свою чергу, виникає із стану нервового збудження, викликаного тим, що він перестав курити — кинув звичку, доведену до краю. Тепер на нього діють ті самі причини, які діяли й минулого року, і результати, либонь, ті самі будуть. Чи триватиме такий стан до закінчення досліду? Події ночі мають вирішити це.
Поки я пишу ці рядки, містер Блек бавиться в залі за більярдом, практикуючи різні удари, як він робив часто, гостюючи тут у червні минулого року. Я взяв із собою щоденник, частково з метою заповнити чимсь години, які, мабуть, залишаться у мене незайнятими, а частково сподіваючись, що, либонь, у цей час станеться щось гідне бути записаним.
Чи я нічого не пропустив досі? Глянувши на вчорашні записи, бачу, що забув написати про ранкову пошту. Заповню зараз цю прогалину, перш ніж піду до містера Блека.
Отож я одержав кілька рядків від міс Веріндер. Вона збирається приїхати вечірнім поїздом, як я їй радив. Місіс Меррідью настояла на тому, аби супроводити її. В листі є натяк, що в шановної дами трохи порушений душевний спокій, який звичайно буває прекрасним, а тому вона потребує всілякої поблажливості, з огляду на її вік та звички. Я постараюсь у своїх стосунках з місіс Меррідью бути таким же стриманим, яким був Беттередж у стосунках зі мною. Він зустрів нас сьогодні урочисто, вдягнений у свій найкращий чорний костюм і був у накрохмаленому білому галстуці. Коли дивився в мій бік, він згадував, що я не читав «Робінзона Крузо» з дитячих років, і поблажливо співчував мені.
Учора містер Блек також одержав відповідь від свого стряпчого. Містер Брефф приймає запрошення, хоча і з застереженням. На його думку, вкрай необхідно, аби коло міс Веріндер під час, як він безцеремонно висловлюється, наміченого спектаклю був мужчина із здоровим глуздом. Оскільки нікого іншого нема, то таким мужчиною буде сам містер Брефф. Отже, бідна міс Веріндер перебуватиме під подвійним наглядом. Приємно вважати, що думка світу повинна бути справді задоволена цим!
Від детектива Каффа поки що нічого не чути. Він, без сумніву, все ще в Ірландії. Ми не можемо сподіватися, що побачимо його сьогодні.
Щойно зайшов Беттередж і сказав, що мене запрошує містер Блек. Я повинен на деякий час відкласти перо.
