Повна темрява. Без зірок полностью

Це вона визнавала, проте бачила вона й божевільніші речі у документальних передачах по телевізору (це вона таки дивилася). Дами з багатоквартирного будинку в Сан-Франциско, які роками вбивали й закопували на задньому дворі своїх літніх сусідів заради їхніх пенсійних чеків. Пілот авіалайнера, котрий замордував свою дружину, а потім заморозив її тіло, щоби мати змогу прогнати його крізь дроводробарку в себе за гаражем. Чоловік, що облив власних дітей бензином, і засмажим їх, як курчат корнвольської породи, аби лише його дружина не вступила в опікунські права, призначені їй судом. А якась жінка, котра посилає жертв своєму сину, це, звичайно, шокуюче і малоймовірно... проте, нічого неможливого тут нема. Коли доходить до найглибиннішого лайна в людській душі, здається, там уже ніяких меж не існує.

— Ой леле, — почула вона власний голос, у якому змішалися огида і гнів. — Ой леле-лелечко.

«З’ясуй. З’ясуй усе достеменно. Якщо зможеш».

Вона повернулася до свого вірного комп’ютера. Руки в неї дико тремтіли, тож лише з третього разу їй вдалося в пошуковому полі у верхній ділянці сторінки «Гугла» надрукувати свій запит: АВТОТРАНСПОРТНІ КОМПАНІЇ СВЕБРІДЖ. Нарешті впоравшись, вона клацнула по клавіші «ентер», і ось є компанія, яка очолює список: «ЧЕРВОНИЙ ЯСТРУБ». ВАНТАЖНІ АВТОПЕРЕВЕЗЕННЯ. Звідти вона зразу ж перейшла прямо на веб-сайт «Червоного яструба», де побачила погано виконану анімацію з автопоїздом, на борту якого було намальовано щось приблизно схоже на яструба, а за кермом сидів водій з ідіотською усмішкою на обличчі. Автопоїзд перетинам екран справа наліво, миттєва транспозиція, і тут же він їде назад зліва направо, і знову транспозиція. Безкінечна подорож туди-сюди. Понад невгамовним автопоїздом блимало червоним, білим і синім гасло компанії: ПОСМІШКИ ВХОДЯТЬ У КОМПЛЕКТ НАШ ИХ ПОСЛУГ!

Для тих, хто бажав зазирнути глибше парадної сторінки, пропонувалися десь чотири-п’ять опцій, включно з телефонними номерами, тарифами та відгуками задоволених клієнтів. Це Тесс оминула і клікнула на останній опцій під назвою: ПОГЛЯНЬТЕ НА НАЙНОВІШЕ ПОПОВНЕННЯ НАШОЇ ФЛОТИЛІЇ! А коли відкрилася картинка, стала на своє місце остання деталь.

Ця фотографія була набагато кращою за знімок Рамони Норвілл на ґанку бібліотеки. На ній ґвалтівник Тесс сидів за кермом сяючого безкапотного тягача «Піт»[150], на дверях якого йшов напис примхливим шрифтом: «ЧЕРВОНИЙ ЯСТРУБ».ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ. МАССАЧУСЕТС. На ньому не було того заляпаного білилами картуза, тож виявлена його відсутністю білява щетина на голові цього чоловіка робила його ще більше схожим на рідну матір, ледь не до заціпеніння крові в жилах. Не далі як учора Тесс бачила цей його життєрадісний усміх: «Мені ви цілком можете довіряти». Ту саму посмішку, що не покинула його обличчя й коли він промовив: «Може, замість того, щоби міняти колесо, краще я тебе виїбу? Як ти на це?».

Споглядання цієї фотографії прискорило циркуляцію кров’яної плазми в її організмі. Їй гатило в скроні, але болем це відчуття не можна було назвати: воно було майже приємним.

На пальці в нього був перстень із червоним склом.

Підпис під знімком повідомляв: Ел Стжельке, Президент Автотранспортної компанії «Червоний яструб», за кермом нашого найновішого придбання, «Літербілта-389», модель 2008 року. Цей жеребчик-ваговоз доступний тепер нашим клієнтам — НАЙКРАЩИМ В УСЬОМУ СВІТІ. Нумо! Хіба Ел не схожий тут на щасливого татуся?».

У її голові зазвучав його голос, як він обзиває її курвою, плаксивою блядьською сукою, і пальці в неї стиснулися в кулаки. Вона відчула, як нігті вганяються їй у долоні, і стиснула кулаки ще міцніше, смакуючи цей біль.

«Щасливий татусь». — Ось на це повсякчас повертався її погляд. — «Щасливий татусь». — Лють нуртувала в ній дедалі швидше й швидше, крутячись усередині її тіла достоту так, як нещодавно сама Тесс була кружляла по кухні. Як вона вчора кружляла навколо крамниці, то оприявнена, то знову геть зникла, мов якась актриса в новинних медіях і суспільній свідомості.

«Ти заплатиш за все, Еле. І к чорту копів. Я сама прийду по борг».

А є ж іще Рамона Норвілл. Щаслива мамуня щасливого татуся. Хоча щодо неї Тесс поки не мала цілковитої певності. Почасти тому, що не бажала вірити в те, що жінка може дозволити зробити настільки жахливе з іншою жінкою, але крім того, вбачала тут і доволі невинне пояснення. Чикапі недалеко від Свебріджа, і Рамона, їздячи туди, сама могла іноді користуватися коротшим шляхом по Стаґґ-роуд.