Напосілися злодіїРаз на мужикаІ, чи з поля, чи із стайніВкрали лошака.Мужик ходить, ломить руки,На святе дає;Коли чує - аж у стануЛошак його є.Поклонився асесорамМужик-неборак;Асесори йому кажуть!«Пашол вон, дурак!На слово ему поверить!Экой дуралей!Приведи для показаньяВосемь душ людей!»Мужик ходить, просить, поїть,Восьмеро найшов,Дав попові на молебеньТа й у стан пішов.Поклонився асесорамЗнову неборак.Асесори знов говорять:«Пашол вон, дурак!Экой чорт сюда приноситЭтаво хахла!Суется с сваей кабылай!..Есть важней дела!Придешь после!» Через тижденьЗнов мужик іде,Вибирає, поїть свідківІ у стан веде.Діла знову в асесорів,Гонять мужика.Став хазяїн, стали люди -Нема лошака!Аж піднявся і говоритьІден з-межи них:«Не відіб’єш ти коня[ки]Від тих станових!А як ще нас разів кількаСюда поведеш,То будь певний, що й коровуЗ дому ізведеш…Подаруй їм ту конякуІ не голоси…А скажи, мов, що вклепався,Ще й перепроси!»І послухав мужик ради,Іде до панів:«Вибачайте, я вклепався!»Бух панам до ніг!«Как же ты, дурак, не знаешь,Что было твое,Да к чужому привязался,Выдал за свое?..»«Вибачайте, благороддя,За вину мою!Маю жінку і із неюРоків сім жию,А щоб її який злодійВ стан запакував,Мусив би-м панам сказати,Що єй не впізнав!»<p><strong>СТАНОВИЙ</strong></p>Гнався постом засідательНа чиюсь біду.Серед річки заламавсяНа тонкім льоду.Б’ються соцькі й розсильнії,Б’ються рибаки.Водять шнури край пролому,Ості і гаки.Але йде жидок убогий,Пейсами потряс.«Гирсти-гирсти, - став питати,Що таке у вас?»«Засідатель утопився,Господи прости!..Ходи, жидку, хоть поможешШнура завести».«Гирсти! Нащо то шукатиЛюдської біди?Лиш карбованець наставте -Вийде сам з води!»<p><strong>ГУСАК</strong></p>Раз у баби перехіднийМоскаль ночував,Устав рано до походуТа й гуску украв.Доганяє його баба:«Служба! Почекай!»«А что, бабушка, мне скажешь?»«Та гуску оддай».«Ах ты, бог мой! Это гуска?..Экой я дурак!..Вазьми, бабка, ей-ей думал,Что зто гусак!»<p><strong>ПОЧОМУ ДУРНІ</strong></p>«Де бував-пробував?Розкажи, Іване!»«Та вже де не бував,Всюди бував, пане!Був не раз у Криму,Бував і в Полтаві,Ходив раз у Москву,Бував і в Варшаві».«А почім у МосквіДурні продаються?»«Та навгад не скажу,Які попадуться:Як мужик - так мужик, його й не питають,А пани - все пани,З ціни не спадають!»<p><strong>ЧИ ГОЛОСНА ЦЕРКВА</strong></p>
