А потім Хейзел так різко спинилась, що охоронниці позаду ледве не попадали. За кілька футів від царициного трону дві амазонки стерегли клітку. Усередині був прекрасний кінь — не крилатий, але величний і сильний жеребець медового кольору та з чорною гривою. Жваві брунатні очі розглядали Хейзел, і вона могла присягнутись, що ці очі були сповнені нетерпіння, наче говорили: «Нарешті з’явилась».
— Це він, — пробурмотіла Хейзел.
— Хто він? — запитав Персі.
Кінзі роздратовано насупила брови, але коли побачила, куди дивиться Хейзел, її вираз обличчя пом’якшав.
— А, так. Прекрасний, еге ж?
Хейзел закліпала очима, щоб запевнитись, що не марить. Це той самий кінь, за яким вона ганялась на Алясці. Немає сумнівів... але це неможливо. Жодний кінь не здатен стільки прожити.
— Він... — Хейзел ледве могла контролювати власний голос. — Він продається?
Охоронниці розсміялись.
— Це Аріон, — спокійно промовила Кінзі, наче поділяла захват, Хейзел. — Він безцінний скарб амазонок — призначений винятково для нашого найвідважнішого воїна, якщо вірити пророцтву.
— Пророцтву? — запитала Хейзел.
— Не зважай. — Обличчя Кінзі стало сумним, трохи навіть обуреним. — Але ні, він не продається.
— Тоді чому він у клітці?
Кінзі скривила обличчя.
— Тому що... з ним важко.
Наче на підтримку сказаного кінь грюкнув головою по дверях клітки. Металеві ґрати задрижали, й охоронниці збентежено позадкували.
Хейзел хотілося звільнити коня, більше ніж будь-чого в житті. Але Персі, Френк та дюжина амазонок-охоронниць витріщались на неї, тож вона намагалася приховати свої почуття.
— Просто так запитую, — вимовила вона. — Ходімо зустрінемось із царицею.
Суперечка попереду перетворилась на гамір. Зрештою цариця помітила, як наближається група Хейзел, і сказала:
— Годі!
Амазонки, які сперечались, миттю замовкли. Цариця змахнула рукою, щоб вони розійшлись, і поманила Кінзі до себе.
Кінзі підштовхнула Хейзел та її друзів до трону.
— Царице, ці напівбоги...
Цариця вскочила на ноги.
— Ти!
Її палаючі від люті очі впились у Персі Джексона.
Персі пробурмотів щось давньогрецькою, щось таке, що, безперечно, не сподобалося би черницям зі школи Святої Агнеси.
— Планшет, — промовив, він. — Спа-салон. Пірати.
Хейзел не побачила жодного зв’язку між цими словами, але цариця кивнула. Вона зійшла зі свого помосту з бестселерів і витягла з-за пояса кинджал.
— Ти, напевно, зовсім позбувся клепки, якщо прийшов сюди, — випалила вона. — Ти знищив мій дім. Зробив нас із сестрою біженцями і полоненими.
— Персі, — збентежено промовив Френк. — Про . що говорить ця жінка з кинджалом?
— Острів Цирцеї, — відповів Персі. — Щойно пригадав. Горгонська кров... Мабуть, вона починає зцілювати мою пам’ять. Море чудовиськ. Гілла... вона зустріла нас на пристані, відвела до своєї господарки. Гілла слугувала чаклунці.
Гілла оголила свої бездоганно білі зуби.
— Ти що хочеш сказати мені, що втратив пам'ять? Хоча, знаєш, я тобі вірю. Чому б іще тобі спало на думку сюди припертися?
— Ми прийшли з миром, — наполягла Хейзел. — Що накоїв Персі?
— З миром? — Цариця здійняла брови, дивлячись на Хейзел. — Що він накоїв? Цей мужлай знищив Цирцеїну школу чаклунства!
— Цирцея перетворила мене на морську свинку! — запротестував Персі.
— Залиш собі свої виправдання! — відповіла Гілла. — Цирцея була мудрою і великодушною роботодавицею. Я мала свою кімнату, окреме харчування, медичне страхування, стоматолога, домашніх леопардів, безкоштовні зілля — усе! А цей напівбог з його подружкою, блондинкою...
— Аннабет. — Персі поплескав себе по чолу, наче хотів, аби спогади поверталися швидше. — Так. Я був там із Аннабет.
— Ти звільнив полонених — Чорну Бороду та його піратів. — Вона повернулась до Хейзел. — Тебе колись полонили пірати? Це невесело. Вони дощенту спалили наш салон. Ми із сестрою місяцями були їхніми в’язнями. На щастя, ми — дочки Беллони, тому швидко навчились битись. Якби ми не... — Вона здригнулась. — Що ж, пірати з часом почали нас поважати. Зрештою ми дісталися Каліфорнії, де... — Вона завагалась, наче спогад був болісним. — Де ми із сестрою розстались.
Цариця покрокувала до Персі, поки не підійшла до нього впритул, і провела кинджалом під його підборіддям.
— Певна річ, я вціліла і досягла успіху. Стала царицею амазонок. Тож, можливо, маю тобі подякувати.
— Будь ласка, — відповів Персі.
Цариця сильніше натиснула кинджалом на його шкіру.
— Хоча не зважай. Гадаю, я все ж тебе вб’ю.
— Стривайте! — скрикнула Хейзел. — Ми тут через наказ Рейни! Ваша сестра! Подивіться на кільце на його намисті.
Гілла насупилась. Вона опустила кинджал до намиста й уперлася його вістрям у срібне кільце. Обличчя цариці збліднуло.
— Поясни це. — Гілла впилась очима в Хейзел. — Негайно.
Хейзел спробувала. Вона описала Табір Юпітера. Розповіла амазонкам, що Рейна в ньому — претор, і що на південь прямує армія чудовиськ. А ще про їхнє завдання звільнити Танатоса на Алясці.
