Лізетті здавалася дивною відстороненість Ханни від родини. Ханна з чоловіком рідко навідувалася на острів Святого Андрія, де Хітероти тримали готель. Раз на рік збирали родичів і друзів. Із Німеччини приїжджали обидві баронові сестри з сім’ями. Одного разу Барбара зізналася Лізетті, що Ханна трохи собі на умі, бо батьки, коли їй ще навіть не виповнилося два роки, залишили її на опіку дідусеві, батькові барона Георга, поки самі подорожували Японією та Гонконгом. Повернулися через два роки. Ханна їх не впізнала. Пізніше від’їжджали тільки в короткі подорожі, що в їхньому випадку означало два-три місяці відсутності.
Хоча Лізетта познайомилася з Хітеротами через чотири роки після трагічної смерті барона Георга — він вчинив самогубство, начебто через борги — вдома про нього говорили як про живого. Так поводилася й прислуга. Ніколи про нього не згадували в минулому часі. Виглядало так, ніби його тимчасово немає, поїхав у якусь далеку подорож.
Його портрет, робота трієстського художника Віторіо Сабе, висів у салоні вілли на вулиці Фарнето. Скільки разів Лізетта вдивлялася в те обличчя з короткою бородою, водянистими очима й блідими фіолетовими вустами. Порівнювала його подумки з портретом прадіда Амброджо, точніше з обрисом його обличчя, оскільки пам’ятала лише довгу сиву бороду й пронизливий погляд. Треба було мати терпіння, а вона його ніколи не мала, і не ладна була почекати, аби предок моргнув і подав їй знак своєї присутності. На відміну від Амброджо, в барона Георга було обличчя мертвяка. То навіть не обличчя, а посмертна маска.
Справи йшли дедалі гірше, мама погано давала собі раду з кредиторами, договорами та векселями, а в Барабари потроху прокидалася батькова підприємницька кров. Вона — справжній спадкоємець розхитаної імперії Хітеротів. Захоплюється ідеєю оселитися на острові Святого Андрія біля Ровіня й продовжити те, що розпочав батько, поволі перетворюючи зубожіле рибальське містечко на туристичне. У цьому вона має підтримку свого приятеля Массімо Сели, директора Інституту біології моря в Ровіні. Домовляються запустити підприємство з використання трюфелів у Ливадах поблизу Пореча.
У Барбари багато планів. Намовляє Лізетту поїхати наступного літа з нею і мамою на острів Святого Андрія. У ніч перед від’їздом Лізетти до Салонік вони сиділи вдвох на терасі вілли й розмовляли. Того дня у Барбари була важка суперечка з мамою. Приводом стало мамине рішення продати обидві яхти, щоб виплатити борги.
