Якщо такий фрагмент прибиває до Каліфорнії, для нього починається нова фаза життєвого циклу. Коли кількасот тисяч біженців вирвуться на волю і кинуться до берега, безладна імпровізована обшивка злізе, як стара шкіра. Нечисленні біженці, що допливуть аж сюди — це, за означенням, люди достатньо спритні, щоб взагалі потрапити на Пліт, достатньо витривалі, щоб пережити смертельно повільне плавання арктичними водами, достатньо міцні, щоб не загинути від рук інших біженців. І всі вони, звісно, чудові люди. Саме таких людей ви будете раді побачити на своєму приватному пляжі, особливо коли вони десантуються групами по кілька тисяч осіб.
А тоді, роздягнувшись до кількох найбільших суден, отримавши достатньо можливостей для маневру, «Ентерпрайз» знову рушить півднем Тихого океану, до Індонезії, де знову зверне на північ та розпочне новий цикл міграції.
Кочові мурахи долають повноводні річки, залазячи одна на одну, чіпляючись докупи, утворюючи маленькі плавучі кулі. Багато мурах відвалюються і йдуть на дно, мурахи, котрі опиняються унизу таких понтонів, звісно, також тонуть. Але достатньо швидкі та спритні, щоб видряпатись нагору, виживають, і безліч мурах перебираються на інший берег — саме тому не можна зупинити мурашине військо, просто підірвавши мости. Саме так біженці перетинають Тихий океан, хай вони й надто бідні, щоб забронювати собі місце на справжньому судні чи купити нормальний човен. Нова хвиля накочується на Західне узбережжя що п’ять років — чи близько того, — коли океанічні течії приносять «Ентерпрайз» назад.
Останніх кілька місяців власники прибережної нерухомості в Каліфорнії наймали охорону, встановлювали прожектори і протипіхотні загорожі вздовж лінії припливу, монтували на яхтах кулемети. Всі вони підписалися на щодобовий «Звіт про Пліт» від ЦРК, на розсилання свіжих новин прямо із супутника, на звістки про те, коли свіжа банда з двадцяти п’яти тисяч виголоднілих євразійців відчепиться від «Ентерпрайза» і вгризеться в Тихий океан міріадами весел, наче мурашиними лапками.
— Треба ще трохи покопатися, — звертається Хіро до Бібліотекаря. — Але цього разу потрібні лише вербальні дані, бо я зараз їду по 1-5 на неймовірній швидкості, тож мушу пильнувати вантажівки і все таке.
— Матиму на увазі, — звучить у навушниках голос Бібліотекаря. — Обережно біля Санта-Кларіти, там вантажівка перегородила дорогу. А в лівій смузі біля виїзду на Туларе — велика вибоїна.
— Дякую. То хто ці боги? В Лаґоса були якісь думки з цього приводу?
— Лаґос вважав, що вони могли бути магами, тобто звичайними людьми з особливими здібностями, або прибульцями.
— Так-так-так, скинь оберти. Давай по черзі. Що Лаґос мав на увазі під «звичайними людьми з особливими здібностями»?
— Припустімо, нам-шуб Енкі справді працював як вірус. Припустімо, хтось на ім’я Енкі його винайшов. Тоді цей Енкі мав бути наділений лінгвістичними здібностями, що виходять далеко за межі нашого розуміння нормальності.
— І як ця сила працювала? Яким був механізм?
— Я можу запропонувати лише припущення самого Лаґоса.
— Нехай так, давай припущення.
— Віра в магічну силу мови не є чимось непересічним ні в містичній, ні в академічній літературі. Кабалісти — юдейські містики з Іспанії та Палестини — вірили, що надприродні знання та силу можна здобути, у певний спосіб комбінуючи літери Божого Імені. Скажімо, Абу Аарон, ранній кабаліст, який переїхав із Багдада в Італію, подейкують, умів творити дива силою Святих Імен.
— Про яку саме силу йдеться?
— Більшість кабалістів були теоретиками, їх цікавила чиста медитація, але існували й кабалісти-практики, вони намагалися використовувати силу кабали в повсякденні.
— Інакше кажучи, чаклуни.
— Так. Ці кабалісти-практики послуговувалися так званим «архангельським алфавітом», який походить від греко-арамейського теургічного алфавіту першого століття і нагадує клинопис. Кабалісти називали цей алфавіт «окописом», бо літери складалися з рисок та кружалець, які разом нагадували очі.
— Одиниці та нулі.
— Деякі кабалісти розділяли літери алфавіту залежно від того, де саме в роті утворювалися відповідні звуки.
— Окей. Тобто — в сучасних категоріях — вони проводили паралель між літерою, написаною на сторінці, та нейронними зв’язками, що беруть участь у процесі озвучення цієї літери.
— Так. Через аналіз вимови різних слів вони змогли прийти до складних і глибоких висновків про їхнє істинне, імпліковане значення та вагу.
— Окей. Як скажеш.
— Академічний пласт літератури, звісно, далеко не такий цікавий, але значну його частину присвячено дослідженню Бабеля. Не самої події, Вавилонського стовпотворіння, — тут більшість дослідників одностайні в тому, що це міф, — а тенденції мов до віддалення. Було запропоновано не одну теорію, яка намагалася поєднати всі мови в одну.
— І ці теорії Лаґос спробував пристосувати до своїх гіпотез про вірус.
