Що за потвора над лісом кам’яновугільним ногоювідчиняє динозаврам гробівці! Земля тремтить під вагоювеличезних лап, таж і хвіст не слаб. У класі висить таблиця,з неї дивляться первісні обличчя – важко дивитися —членів ЦК. Легко тут помилитися.Хлопчик ламає пиріжок, виїдає начинку.Душа матеріальна. Тільки прозора і вагою в пушинку.Порвались туфлі. Пора віднести в майстерню, що біля ринку.Швець тримає цвяхи в зубах, і в вуса не дує,що динозаври вимерли, його зовсім не турбує.Взуття на колодці розп’яте. Птеродактиль злітає з гілки.Швець забиває цвях – лупа летить з борідки.Людина легко розчиняється у пляшці горілки.В кам’яній шкаралупі – зародок-скам’янілість.Хлопчикові важко ходити: в паху зіпрілість.Він мріє: його нагороджують за сміливістьпри затриманні ящера орденом чи медаллю.За ним приходить бабуся, обмотана сірою шаллю.Каже: не водися з усякою шушваллю.Всяка шушваль сміється, у хлопчика пальцями тикає:«Бабусин онук!», хлопчик тихенько пхикає.Грошей у будинку – нуль: тато зарплату никає.Папа зарплату никає. Тато наліво ходить.Ліворуч роздягається, білі ноги розводить.Їм двом плювати, скільки вугілля країна знаходить.Що їм до того, що на чорних пластах нащадкинебачених і крил, ребер або лопатки,між пальців шкірястих – перетиночок тонкі складки.Шляхами розвитку життя. Така назва чеської книги.Рахунок спочатку на мільйони років, пізніше – на миги.Еволюція – та ж юродива: дзвенять хрести і вериги.Еволюція – та ж юродива, ходить по вічному колу,бабуся хлопчика через дорогу веде за руку у школу.Скам’яніли епохи п’ють заборонену кока-колу.<p>♦ ♦ ♦</p>Мовлення теж хворіє й мова, вона – теж вмирає.це тільки терновий кущ палає та й не згорає,бо не вмирає Той, хто багаття це розпалив.Тільки Слово Його невмируще, а наше словояк померла бджола у вулику – пам’ятаєте Гумільова?бо Слово фортеці руйнує – такий собі наратив.Ми не можемо вбити Слово Боже, але ж вороже,що вбиває нас, хто йому допоможе?Тільки ми, образу зберігаючи десь у серцях,чи в кістках, чи десь у великому хворому тілічи у морі, де ходять ненависті темні хвилі,чи в степу широкому, в якому втрачено шлях.<p>♦ ♦ ♦</p>
