Страйк перечитав листа двічі, звернувши уваги на фразу «я так втомилася» у кінці. Він визнав, що Робін гарно і швидко придумала, як приховати місцезнаходження вигаданих родичів, але теж уважав, що дарма не підготував якусь годящу адресу наперед. Також Страйку стало цікаво, чи була цього разу записка для Мерфі, але не придумав, як спитати і не навести на себе підозру з боку Пат та найманих детективів. Натомість він відповів Мідж і попросив її написати лист від імені Терези, бо побоювався, що його власний почерк надто очевидно чоловічий.
Тед хропів собі у вітальні, і Страйк відкрив другого листа, — цього разу від Дева Шаха.
Присвятивши кілька годин напередодні онлайн-пошукам Шері Ґіттінз під її первісним іменем — Карін Мейкпіс — Страйк знайшов її свідоцтво про народження, а також свідоцтва про смерть батька (їй на той час було п’ять років) і кузини з Далвіча, в якої вона мешкала, коли втекла з Чапмен-Фарм. Однак мати Шері, Морін Аґнес Мейкпіс, у дівоцтві Ґіттінз, була жива та мешкала у Пенджі. Страйк попросив Шаха навідатися до неї.
Вранці був на Айвчерч-Клоз, — написав Шах. — І Морін Мейкпіс, і її квартира — суцільна руїна. Вона на вигляд і за розмовою пиячка, дуже агресивна. Коли я підійшов, мене покликав сусід. Сподівався, що я від муніципалітету, бо в них точиться конфлікт через сміття, шум тощо. Морін сказала, що не контактувала з донькою, відколи та у 15 років утекла з дому.
Страйк звик, що зачіпки отак обриваються, але все одно був розчарований.
Він зробив собі чашечку чаю, утримався від спокуси поласувати шоколадним печивом і засів перед екраном ноутбука, а Тед у сусідній кімнаті гучно хропів.
Що невловимішою була Карін чи Шері, то більше вона цікавила Страйка. Він почав гуглити різні комбінації та варіації імен, якими називала себе ця дівчина. І тільки в газетному архіві Британської бібліотеки він нарешті знайшов дещо про Черрі Мейкпіс: це була стаття в «Манчестер івнінґ ньюз» за 1999 рік.
— Попалася, — пробурмотів Страйк, коли на екрані з’явилися два поліційні фото. На одному був молодик із довгим волоссям і гнилісінькими зубами, а на другому — нечесана білявка, у якій попри густо підведені очі непомильно вгадувалася Шері Ґіттінз із Чапмен-Фарм.
У новині йшлося про пограбування, яке вчинив озброєний ножем Айзек Міллз — так звали молодика з гнилими зубами. Він украв з аптеки морфін, темазепам, діазепам і готівку, а тоді порізав покупця, який спробував зупинити його. Постраждалий вижив, але Міллз усе одно отримав п’ять років ув’язнення.
Звіт про злочин закінчувався так:
У день пограбування 21-річна Черрі Мейкпіс, також відома під іменем Черрі Кертіс, підвезла Міллза до аптеки і чекала на нього на вулиці. Мейкпіс заявляє, що не знала ні про намір Міллза пограбувати аптеку, ні про наявність у нього ножа. За звинуваченням у сприянні злочину її було засуджено на шість місяців ув’язнення з трирічним відтермінуванням.
Страйк записав імена — Карін, Шері, Черрі — та прізвища — Ґіттінз, Мейкпіс, Кертіс. Звідки взялося останнє, він гадки не мав. Можливо, вона так назвалася навмання. Постійні зміни імені вказували на людину, яка дуже не хоче, щоб її знайшли, але Страйк цілком вірив оцінці полковника Ґрейвза, який назвав Шері дурноверхою і натякнув на її легковірність. На фото у газеті вона здавалася абсолютно шокованою.
Потім він зайшов на сторінку Міста митарств на «Пінтересті» і знову глянув на моторошні портрети Дайю Вейс і гротескні пародії на логотип УГЦ. Місто так і не відповіло на повідомлення, яке лишив Страйк, вклавши у кілька слів більше старання, ніж можна було подумати.
З вітальні долинуло особливо гучне хропіння, вселивши у Страйка почуття провини. Скоро треба буде вирушати до Фалмута і сідати на потяг до Лондона. Час розбудити Теда, щоб поговорити, перш ніж Страйк — знову — залишить дядька на самоті.
«Ї Цзін», або «Книга Змін»
Робін дуже коротко та по суті описала Одкровення у листі Страйкові почасти тому, що не мала ні часу, ні сил переповідати всі деталі, коли виснажена ховалася у кропиві в темряві й постійно дослухалася, чи не чути кроків, але насправді вони вразили її сильніше, ніж хотілося визнавати. Мадзу заохочувала учасників кола казати найбрудніші, найобразливіші слова для приниження сповідальників, і Робін розуміла, що навряд чи колись забуде, як Кайл зіщулився на стільці, а всі кричали на нього «збоченець» та «п****ас», бо він зізнався, що досі соромиться своєї гомосексуальності.
