— Маріон? — спитала Бекка, показуючи на руду жінку середнього віку, яка при будь-якій згадці Джонатана Вейса червоніла й задихалася і чиє відросле коріння виявилося сивим.
— Мабуть… мої доньки, — відповіла Маріон.
— Розірвати пута матеріалізму непросто, — мовила Бекка, крокуючи туди-сюди сценою у довгих помаранчевих шатах й усміхаючись стримано й холодно, — але саме вони найміцніше прив’язують вас до бульбашки. Неможливо досягнути чистого духу, поки ви не знищите ці узи і не звільнитеся від поривань хибного «я».
На екрані за спиною Бекки з’явився написаний від руки лист. Всі імена було замазано чорним.
— Це приклад крайнього вияву матеріалістичного власництва, який кілька років тому відправили одному з членів церкви буцімто люблячі родичі.
Запала тиша. Група читала слова на екрані.
— Повний набір, еге ж? — спитала Бекка, дивлячись на екран. — Емоційний шантаж, матеріалістична одержимість грошима, насмішки над нашою місією, а головне — дворушництво. Літня представниця сім’ї пережила інсульт, і автор листа скористався нагодою стягнути гроші з її рахунку.
Групою, що сиділа на підлозі, прокотився спільний стогін та зітхання. Дехто хитав головою.
— Я хочу, щоб ви згадали людей, які з найбільшою вірогідністю застосують до вас ці тактики. Ви напишете спокійного, співчутливого листа, який чітко викладе, чому саме ви приєдналися до церкви. Ось, — сказала Бекка, а картинка на екрані знову змінилася, — деякі фрази, які, на нашу думку, можуть пояснити духовну подорож, яку ви розпочинаєте, у доступній для розуміння матеріалістів формі. Але в іншому пишіть листа так, як вважаєте за потрібне, щоб було щиро і схоже на вас.
Робін охопила паніка. І кому їй, трясця, відправляти листа? Вона злякалася, що УГЦ вирішить перевірити, чи справді існує така адреса та адресат. Новоприбулим роздали конверти: безсумнівно, перед відправленням листи прочитають. Фіктивні батьки Ровени мали б стати найімовірнішими отримувачами її листа, але їхня вигаданість стане очевидною, щойно вона впише адресу, яку можливо перевірити.
— Потрібна допомога? — промовив тихий голос поруч із Робін.
Бекка помітила, що вона не пише, і пройшла крізь групу, що сиділа на підлозі, щоб поговорити з нею.
— Власне, я хочу написати батькам, — сказала Робін, — але вони в круїзі. І я не пам’ятаю навіть назви корабля.
— О, розумію, — мовила Бекка. — Але ж у тебе є сестра, так? Може, напишеш батькам через неї?
— О, чудова ідея, — відповіла Робін, відчуваючи, як пітніє під кофтиною. — Дякую.
Робін схилила голову над аркушем, написала «Люба Терезо», а тоді підняла очі на екран, прикинувшись, ніби вибирає фрази, щоб переписати, а насправді шукаючи рішення для своєї дилеми. Вона бездумно вирішила, що Тереза займається видавничою справою, і тепер жалкувала, що не зробила її студенткою, бо в гуртожитку важче перевірити адресата. Сподіваючись максимально ускладнити завдання для УГЦ, якщо ті вирішать пересвідчитися, чи Тереза взагалі існує, Робін написала:
Робін швидко міркувала. Прізвисько ідеально підійде, бо його носієм може виявитися будь-яка людина, що мешкає за відповідною адресою. На очі трапилася лисувата потилиця професора Волтера.
Робін підняла очі на екран. Там був детальний зразок, який залишалося тільки переписати.
Декларативний лист про членство в УГЦ
Дорогий (-а) X,
[Як тобі відомо] я щойно завершив(-ла) тижневий ретрит в Універсальній гуманітарній церкві. Це було [дуже приємно/захопливо/пізнавально], тож я вирішив(-ла) залишитися і [продовжити розвиватися духовно/шукати само-вдосконалення/підтримувати благодійні починання церкви].
Робін старанно переписала перший абзац, вибравши по одній версії, а тоді взялася до другого.
Чапмен-Фарм — закрита громада, і ми не користуємося електронними пристроями, оскільки вважаємо, що вони руйнують медитативне середовище духовного розвитку. Однак листи нам передають, тож за бажання можеш написати мені на адресу Чапмен-Фарм, Лайонз-Маут в Ейлмертоні, Норфолк NR11 8РС.
Робін переписала й це, тоді знову підняла очі. На екрані були останні поради щодо змісту листів та закінчення для них.
Уникайте таких фраз, як «не хвилюйтеся за мене», бо вони відкривають вас для емоційного шантажу.
Підписуючись, уникайте сімейних термінів типу «мама» чи «бабуся», а також згадок «любові». Користуйтеся своїм повним іменем, без скорочень та прізвиськ, які демонструють, що ви продовжуєте приймати матеріалістичне власництво.
Адресу отримувача пишіть на звороті аркуша.
І Робін написала:
