Тим часом усе більше колишніх членів церкви виходило з заявами. Провина та сором змушували їм мовчати інколи десятиліттями, але тепер, збадьорені можливістю отримати імунітет від судового переслідування за дії, скоєні під примусом — а це були і побиття, і участь у незаконних похованнях, і навіть ненадання медичної допомоги чотирнадцятилітній юнці, яка померла у пологах — тепер всі прагнули віднайти катарсис, давши свідчення проти Вейсів.
Утім, знайшлися і ті, хто не бачив у скоєному зла. Інтерв’ю дав Денні Броклз, колишній наркозалежний, який подорожував країною і прославляв церкву разом із Джонатаном Вейсом. Схлипуючи, він запевнив, що усі докази злочинів підкинули агенти Ворога, і громадськість мусить зрозуміти, що за спробою знищити Тата Джея і церкву стоять сатанинські сили (громадськість, судячи з гнівних та обурених коментарів під усіма онлайновими публікаціями про УГЦ, розуміти не поспішала). А ще Бекка Пірбрайт, яка лишилася на волі, двічі виступила на телебаченні, зібрана і приязна, спокійна і чарівна. Вона з презирством називала повідомлення у пресі брудними лякалками і сенсаційними вигадками, заперечувала будь-які переступи зі свого боку і характеризувала Джонатана та Мадзу Вейсів найкращими людьми, яких зустрічала в житті.
Дивлячись на Бекку з дому, Робін знову подумала про те, що церква схожа на вірус. Вона була певна, що багато, навіть більшість членів церкви зціляться завдяки цій кризі одкровень і доказам того, що їх страшно надурили, що Тато Джей не герой, а шахрай, ґвалтівник і підсобник убивств. Однак стільки життів зруйновано… Робін дізналася, що Луїза Пірбрайт намагалася повіситися у лікарні, куди її забрали після звільнення. Робін чудово розуміла, що Луїза воліла померти, а не жити зі знанням, що двадцять чотири роки тому її необачне рішення піти за Джонатаном Вейсом до його секти призвело до смерті двох її синів і повного відчуження обох доньок. Емілі, яку поліція, зайшовши на ферму, непритомною дістала з ящика, потрапила до тієї ж лікарні, що й Луїза, але на пропозицію побачитися з матір’ю відповіла люб’язним медикам, що не хоче бачити Луїзу більше ніколи в житті.
Мерфі вважав, що падінню церкви слід радіти, але Робін було важко знайти настрій для святкування. Мерфі та Страйк весь час казали їй, що звинувачення у знущанні над дитиною ось-ось знімуть, але поки про це нічого не було чутно. Навіть більше за особистий страх судового переслідування її лякала думка про те, що церква реформується і відновиться. Коли вона сказала про це Мерфі, він порадив не бути такою песимістичною, але коли Робін дивилася на усміхнену Бекку в телевізорі, що очевидно плекала непохитну віру в Лотосовий шлях, вона могла тільки сподіватися, що коли десь на закинутій ділянці землі постане новий п’ятигранний храм, світ буде уважніший і ставитиме більше питань.
— А що Вейси? — спитав сер Колін у Страйка. Діти на газоні так само ганялися за бульбашками.
— Строго між нами, — відповів той, — Мадзу з моменту арешту не сказала жодного слова. Буквально
— Як гадаєте, це шок? — спитав сер Колін.
— Це демонстрація влади, — відповіла Робін. — Поки вона дихає, поводитиметься так, наче є священною матір’ю Утопленої пророчиці.
— Але ж тепер вона знає правду?
— Думаю, — відповіла Робін, — що якщо вона хоч на мить дозволить собі повірити, що Дайю було вбито, а її чоловік про це знав і зробив усе можливе, щоб убезпечити убивцю, вона збожеволіє.
— А Абіґейл зізналася? — спитав сер Колін у Страйка.
— Ні, — відповів той. — Вона вся в батька: тримається до кінця. Але її бойфренди виступили проти неї. Зрозумівши, що їх можуть назвати спільниками замаху на вбивство, вони поспішають зістрибнути з корабля перед трощею. Знову-таки між нами, один з її колег-пожежників бачив, як вона забирає пістолет та набої з наркопритону після пожежі. Каже, думав, що вона хоче передати їх поліції. Зрозуміло, чому він так каже — це одружений чоловік, який не хоче, щоб дізналися, що він теж із нею спав.
Рейні наразі заперечує, що щось знає про сокири та свиней, але знайшовся хлоп, який тоді був у чоловічому гуртожитку і згадав, як Рейні потиху повернувся під ранок. Він був у білизні: вочевидь, закривавлений однострій десь скинув. А коли прокинувся, почав шукати винуватого в крадіжці.
Думаю, Абіґейл визнають винною в убивстві Кевіна і в замаху на убивство мене та Робін, і думаю, що їх із Рейні засудять за убивство Дайю.
— Абіґейл, мабуть, дуже нездорова, — сказав чуйний сер Колін. — Вона мала жахливе дитинство.
— Купа людей мала жахливе дитинство, але не почала душити дітей, — відповів невблаганний Страйк, а Денніс і Пат схвально закивали.
Вимовляючи ці слова, Страйк думав про Люсі. Вчорашній день він провів у товаристві сестри. Вони разом їздили дивитися два можливих притулки для дядька, а потім зайшли на каву у кафе, і Страйк розповів сестрі, як Мадзу намагалася вбити Робін у храмі на Руперт-Корт.
— От злобна сука, — нажахалася Люсі.
