Больше всего эту глупую московскую барышню (скоро выяснилось, что она дочь генерала) интересуют мужчины и их мнение о ней: "Сей Анатоль, такий "нахал"… він мені просто в очі каже, що з мене вийшла б чудова каскадна зірка, що в мене голосу ніякого, але в мені єсть щось чортівське… Скажіть, а се ж таки правда, що в мені щось чортівське? У мене зовсім циганський тип…"
В религиозном отношении она просто невменяема. Вот зовет старушку няньку, та выглядывает в окно:
"— Чорт мене побери! — гукнула панночка і покотилась від сміху. Голова бабусина зараз же зникла… — Ха-ха-ха! Як мої чорти її скандалізують! — залягалась панночка. — Нащо ж ви їй робите сю прикрість? — запитала я. — Ах, боже мій! Тут з нудоти чого не зробиш?.. А може, се й справді погано? Мені вже всі кажуть, що я занадто часто чортів споминаю. А ви релігіозні?.. Я вже бачу, що ви не релігіозні, се погано, ви себе позбавляєте великої потіхи, я б так не могла. А я дуже релігіозна, вся наша родина така, ми — москвичі, ми щороку "Иверскую подымаем" ("Иверская" — чудотворний образ матері божої в Москві. Побожні москвичі спроваджують її часами до себе в господу, служать молебень і роблять обід духовенству, се зветься "подымать Иверскую"). Ви були в Москві? Ні? Багато втратили!.. Отже, ви й циган не чули? А я чула, справжніх! Мама моя сього не знає, о, боже борони! А я, було, вимкнуся з братом і з його товаришами нібито в театр, а самі замість того на тройках у Стрєльну — весело так!.."
И вот эта "типичная представительница" религиозной Москвы продолжает (по воле автора) чертыхаться на всем протяжении рассказа: "— Де моя спідниця в чорта запропастилась?.. На якого біса їх шити, коли не носити?.. Ну, і к дияволу її, коли так!.. Тут сам чорт ногу зломить, шукаючи… Десь чорт ухопив мої обновки!.. Чорт мене побери! А ну його к чорту!" Старая нянька пытается ее урезонить: "…Ну, вже знов споминаєте погань, прости господи!.. І нащо ви, панночко, все оте чорне ймення споминаєте?" А что бы сказала нянька, почитав письма Украинки, где, что ни шаг, то эта "погань" или "чорне ймення" поминается? Эту свою собственную черту атеистка и приписала "шибко религиозной" москвичке. Такой прием в народе называется: "с больной головы — на здоровую" (есть еще вариант: "держи вора").
