Вообще, из работы Драгоманова Украинка (и украинцы) узнают о кобзаре много интересного. В частности, историк дважды сравнивает его и Достоевского. "Ми беремо в Шевченка його "ненависть до москалів, нелюбов до поляків" як факт природний… Живучи серед москалів-солдатиків, таких же мужиків, таких же невільників, як і сам, Шевченко не дав нам ні одної картинки доброго серця цього "москаля", які ми бачимо в інших висланих, наприклад у Достоєвського…" Трудно не согласиться и с такой мыслью: "Звичайно говорять про тяжку кару, на яку осуджено було Шевченка; згадують, між іншим, як про найтяжче про те, що йому заборонено було писати й малювати. Тільки ж нам здається, що силу кари тієї, на яку осудило Шевченка начальство, дуже збільшують… Згадаймо долю соціаліста Петрашевського, який і вмер у Сибіру, або й не самого першого між петрашевцями д. Достоєвського, який був гірше покараний, ніж сам Шевченко, бо був 9 років у каторжній роботі". И опять возникло имя Достоевского. Это не просто случайность. Если революционеры знали великого писателя, то и он прекрасно знал революционеров (в молодости сам был таким), изучая их типологию всю свою сознательную жизнь. В финале данной работы будут представлены материалы для проекта "Украинские герои Достоевского".
Первым из украинских революционеров можно рассматривать Шевченко. Для объективности портрета украинца № 1 полезно взглянуть на него с точки зрения украинца № 2. А таковым, по мнению современного исследователя, был именно дядя Украинки: "Чи не найзначніша постать після Шевченка в українській суспільній думці XIX століття — Михайло Драгоманов, людина різнобічних наукових зацікавлень і пря-мувань, широкого діапазону практичної дії" (10). Особенная ценность драгомановской точки зрения на Шевченко заключается в том, что это было мнение не какого-нибудь украинофоба, а самого натурального украинофила, причем одного из лидеров. Украинка была под его влиянием, знала его оценки и никогда их не оспаривала. Потому каждому украинцу будет полезно их узнать.
Историк подошел к делу основательно. Сначала он признал, что до него подход к Шевченко был неосновательным: "Так завше й буває з "пророками", на яких їх обожателі не дивляться
